Составьте стих или рассказ про маму (еффония) так что бы все слова начинались на "м"

Моя мама , медсестра московской медецины. мама молодая, модная, мудря, мечтательная. моя мама может многое, может мило молчать, может мастерски маневрировать машиной, может моментально менять местами мебель. меня мама мучает моралями, мол мужчина - миллионер! мое мнение, мама малость меркантильна, мелко мыслит. мама - мой мир, мой маяк.

добро живе в серці кожного з нас і це так прекрасно і неповторно. ми можемо творити добро своїми руками! ми творці добра на всій землі! саме ми зараз усі разом створимо велике дерево доброти, вклавши у нього зі своїх сердець частиночку добра!

з чого починається добро? де його витоки? звідки воно береться у наших серцях? та звісно ж, - з тихої бабусиної казки, з ніжної маминої пісні, з мудрого батькового слова.

не вчись багато говорити, краще говорити ділом. усі моральні цінності живуть у слові «добро». усе, що є жити, працювати, творити, називається добром.

На заході україні, наприклад, ледь священик опускає в ополонку хрест, гуцули опускають у воду мережу зі словами: "ловлю рибу». саме цей обряд приносить удачу в і. а ще, люди вірять, що людина, хрестився в цей день, буде щасливий все життя.  ще є така традицыя на традиція на  водохреща   для того, щоб у домі завжди був порядок і спокій, свяченою водою прийнято окропити кожен куточок будинку, випити по ковтку і вмитися нею всім членам сім'ї, а також дати живності, яка є у господарів. така вода має особливу силу й цілющість. водохресною водою лікують рани, вона є відвернути будь-яке лихо. після водохрещенського вечора, на ранок відбувається хресний хід "на йордань". у всіх містах і селах люди поспішають до священної воді, щоб принести в будинок святою водиці. на річці або озері в льоду обов'язково вирубується ополонка у вигляді хреста. найсміливіші за традицією занурюються з головою - морози нікого не лякають. адже тільки так можна очиститися від гріхів і хвороб. у деяких українських містах зберігся  традиція на водохреща   звичай після обряду хрещення води опускати в ополонку поліно, щоб водилися голуби та бджоли.