Спільнокореневі слова до слова місто

Місто - містечко,міський,заміський.

я поки не вирішив, чим буду займатися, коли стану дорослим. вибір покликання — непроста справа, адже цікавих професій на світі дуже багато.

можливо, я стану лікарем і зможу побороти самі підступні захворювання. або, простромивши космічний простір, побуваю в інших світах. а може бути, буду вивчати таємничі куточки нашої планети, або займуся вирощуванням хліба. а може, піду в вчені і знайду нове джерело енергії, або просто винайду кухонного робота, який буде замість мами готувати обід і мити посуд.

я всього лише п’ятикласник, і мені важко сказати, ким я буду. але я чудово розумію, що знання, отримані в школі, обов’язково мені в майбутньому, коли я стану трудитися на користь суспільству.

На сьогодні нашими дійовими особами стануть: марічка-вона вирішила написати у шкільній газеті про проблеми культури спілкування ровесників і стефко-її одноклассник. -привіт, стефко, можна в тебе взяти інтерв'ю? -шо ото тобі потрібно від мене? всеодно не скажу де я палю! -ні, ти чого? я не про це хотіла запитати, мені це навіть не цікаво. -кажи вже, що хотіла! який я все ж таки популярний, газети, інтерв' -стефку, чи не здається тобі, що в тебе чи твоїх ровесників є проблеми з культурою спілкування? - на що ти натякаєш! ? що я ото такий поганий і безкультурний! ? -ні, це для газети, просто відповідай. -я думаю, що все у нас воо, особливо у мене і проблем нема. не-ма. так і запиши! -гаразд. а якщо уявити, що проблеми є, які б поради ти дав би? -ні як їх ! книжки читати, ой ну як ї во! старших і слухатися батьків. -твої поради є дуже суттєвими, дякую тобі! -ой ну та й ладно тобі, тепер я можу бігти до пацанів? це все? -так, можеш, але не забувай про культуру спілкування! -дякую! читати з інтонацією