Моє бачення ідеальних взаємин у сімї

Основною структурною одиницею суспільства, що закладає основи ціннісно- мотиваційної сфери особистості,, формує її характер, прийнято вважати сім”ю. сім”я– це найменша клітина нашого суспільства, в якій як у фокусі, відображається все життя нашої країни (в.о.сухомлинський) вона пов”язана кровними і родинними відносинами і об”єднує подружжя, дітей і батьків, що включає одночасно два, три, а іноді і чотири покоління: тато, мама, бабуся і дідусь, внуки і правнуки. шлюб двох людей не є ще сім”єю , вона появляється і зміцнюється з народженням дітей.сім”я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства, його природнім і найбільш стійким елементом. ця істина підтверджується усім ходом розвитку людської цивілізації.в сім”ї найповніше зберігаються першоознаки давніх етносів та відображаються усі етапи історичного розвитку кожного народу. разом з тим вона не є чимось абсолютно сталим, незмінним. сім”я акумулює в собі всі найважливіші ознаки суспільних процесів, економічного та культурного розвитку і одночасно ніби випромінює їх у суспільство та взаємодіє з ним.(в.п.кравець).первісне суспільство не знало ніякої соціальної регламентації сімейних зв”язків.в первісній орді панували безладні статеві відносини, не існувало шлюбу і сім”ї. разом з тим в суспільстві зароджуються соціальні норми для регулювання статевого спілкування всередині роду, приборкання біологічного інстинкту, зоологічного індивідуалізму ( в.п. кравець).шлях людства до сім”ї в сучасному традиційному баченні був довгим і залежав від культури, традицій, виробничих відносин членів суспільства.сьогодні існує кілька форм шлюбно –сімейних відносин: моногамна, полігамна і поліандрична. у більшості країн закон визнає тільки моногамну сім”ю – спільне проживання одного чоловіка та жінки і ведення ними господарства.полігамні шлюби – це шлюбно - сімейні відносини між чоловіком та кількома жінками. основна причина таких відносин- це природня більшість жінок в суспільстві. поліандрія – співжиття кількох чоловіків з однією жінкою. трапляється як пережиток у племенах або з причини порушення кількості чоловіків та жінок.сім”ї відрізняються між собою за такими ознаками: -за кількістю дітей; - за складом; - за структурою; за типом лідерства в сім”ї; - за сімейним укладом; - по однорідності соціального складу; -за сімейним стажем; - за якістю відносин і атмосферою в сім”ї; - за типом споживацької поведінки; -за особливими умовами сімейного життя тощо. ( в.п.кравець, в.г.постовий).характеризуючи взаємодію сім”ї і суспільства, це можна відобразити у вигляді таких відносин: економічних, правових, моральних, педагогічних, психологічних, естетичних. “з глибини віків до нас доходять мудрість минулих епох і скарби народного виховання. традиції родинного виховання складалися багатьох століть і зміцнювалися в ході історичного розвитку людства. з давніх – давен українці розглядали сім”ю і рід як святиню, а виховання дітей – як святий обов”язок батьків : завдяки вихованню в родині народ продовжував себе в своїх дітях, генерував свій національний дух, характер, менталітет, традиційну родинно – побутову культуру” (м.г.стельмахович).

на останньому курсі київського національного університету ім. т.г.шевченка, звичайно, я обрав тему дипломної роботи «життєвий і творчий шлях павла глазового». це була чи не найперша спроба правдиво проаналізувати творчість старійшини гумористичного цеху. незабаром у стислому варіанті ця робота побачила світ на шпальтах республіканської газети «молодь україни», викликала великий інтерес у читачів із різних куточків нашої держави та за кордоном. вона й лягла в основу цієї книги.

беручись до праці, не раз запитував себе: «а чи маю моральне право писати про павла глазового, його творчість? чи не занадто важка ноша, чи правильно з етичної точки зору виносити на загал маловідомі неоднозначні сторінки життя великого майстра? »

з дозволу та благословення павла прокоповича розпочав. доповнював її документальними свідченнями далеких років, новими творами павла глазового, які вийшли з-під його пера останнім часом, добував про нього інформацію з різних джерел. а коли робота добігала кінця, зрозумів, що просто зобов'язаний видати цю книгу й донести її до всіх, хто шанував, шанує і, немає сумнівів, шануватиме творчість павла глазового.

, після цієї книги ще багато буде різних видань, спогадів та міркувань щодо творчості майстра, багато народиться «друзів» та «учнів» павла прокоповича. і все це буде добре. хоча б тому, що, врешті, прокинеться інтерес урядовців та чиновників різного калібру, колег по перу та деяких необізнаних громадян до постаті великого спадкоємця степана руданського та остапа вишні.

як вдячний учень павла прокоповича, людини, яка завжди ставилася до мене з батьківською теплотою, оберігала від непродуманих кроків у літературі, з нетерпінням чекала на наші зустрічі, учила й виховувала в дусі нетерпимості до всякої нечисті в нашому суспільстві, я відтворював у цій книзі спогади зі щирою синівською любов'ю, з великою шаною та гордістю за свого вчителя.

з землі ще не зійшов сніг, а в душу проситься весна. на ясному небі сяє сліпуче сонце. бурульки на будинках почали скиглити, плакати: вони не хочуть залишати свої затишні місця. задзюрчали веселі струмочки. вони срібляться від сонячних променів. на вулицях почалася метушня. маленькі діти шукають зручний момент, коли мама відвернеться, — залізти в калюжу.

весна прийшла в місто. на газонах з-під снігу вже проглянула земля, від якої пахне сирістю. мостова й тротуар вкриті калюжами, хлопці пускають кораблики й будують греблі.

дерева голі, але вже живуть, дихають. на кущах, на яблунях та інших деревах незабаром набухнуть бруньки й з’являться маленькі листочки.

весна, на мою думку, найживіша з усіх пір року. адже саме з її приходом звірі, птаство, все навколо оживає, і як ніби заново починається життя. розходяться на небі хмари, та воно стає блакитним. можна лягти на першу травичку і, дивлячись в небо, помріяти. і стає радісно на душі, ніби заново народжуєшся. природа вбирається в яскраві фарби. як здорово прокидатися вранці під спів птахів! вийти на вулицю і вдихнути запах теплого вітерцю! як чудово пахне весною! навіть люди стають добрішими та частіше посміхаються.

прийшла весна, довгоочікувана й всіма нами улюблена!