Совеня iз гнiзда та й повзе лiсом.побачили птахи малого- некрасивого.питають дивуючись: -хто ти -совеня- вiдповiдаэ.-я випало з гнiзда.не вмiю ще лiтати.я шукаю маму.-хто ж твоя мама,-питаэ соловей.-моя мама-сова.-гордр вiдповiдаэсовеня.-яка ж вона.-питаэ дятел.-моя мама найгарнiша.-розкажи яка вона.-питаэ дрiзд.-унеiголова.вуха. й очi такi.як у мене -вiдповiдаэ совеня.-ха-ха-ха! -зареготали соловей.дятел i дрiзд.-та ти ж потвора.виходить й твоя мати така потвора.-неправда! - закричало совеня.-мама в мене найгорнiша.почула крик сова .прилетiла. взяла совеня за лапку й повела до рiдного гнiзда.
avdushinalizza1
07.05.2021
Ядумаю ,що на нашій землі немає більшої втіхи ніж слово ,яке єднає нас усіх.існує легенда про вавилонську вежу ,що колись люди в давні часи говорили на одній мові ,але коли вони пішли всупереч богу,щоб побудувати вежу тоді він розгнівався і зробив так ,що люди не могли розуміти одне одного.люди зібралися в групки і так утворилися різні країни з своєю вимовою.дотепер існує мовний бар'єр який важко подолати всі ми вивчаємо ійську ,щоб хоч якось зрозуміти одне одного. як добре ,що ми розуміємо нашу українську солов'їну мову.
kav511
07.05.2021
Неначе царівна, ходить по яскравих вулицях золотокоса красуня-осінь. вона зачаровує собою дерева, що дивляться їй услід і кладуть замальовані жовтою фарбою листочки, простеляючи ними стежку осінніх мандрів. осінь пройде всюди, а на згадку про себе залишить ласкаву ковдру, якою вкриє холодну землю. та, в свою чергу, посміхатиметься, адже царівна наділить її, сади, вулиці, поля – усе неймовірною красою, де-не-де залишивши за собою мокрі, але теплі сліди, котрі сповнені осінніми пахощами. а все навкруги буде наспівувати чарівну мелодію, сяючи золотавими барвами.тільки таке
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Будь ласка іть скласти не велику казку одна сторінка введіть до тексту діалог.