Скласти по одному реченю зі словом неволя і словосполученням не воля

людина повинна бути інтелігентною! а якщо її професія не потребує інтелігентності? а якщо вона не змогла здобути освіту: так склались обставини? а якщо ота інтелігентність зробила її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?

ні, ні і ні! інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.

це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо і довго: саме так, довго! адже інтелігентність тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. в одній древній книзі* сказано: "шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі". це стосується і всього народу, і окремої людини. це мудро.

або

багато хто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.

проте можна все це мати і не бути інтелігентом. а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. позбавте справді інтелігентну людину пам'яті. хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості і гідно оцінить її - ось це буде істинний інтелігент.

інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) іншому, берегти природу, не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й

інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.

інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні. а тренування можливе і необхідне за будь-яких умов.

що тренування фізичних сил сприяє довголіттю - це зрозуміло. значно менше розуміють, що для довголіття необхідне і тренування духовних і душевних сил.

справа в тому, що злоблива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, - це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності естетично несприйнятлива людина - теж нещасна людина. людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, - ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим**. душевна слабість веде до до фізичної слабості. я не лікар, але я в цьому переконаний. багаторічний досвід мене в цьому переконав. привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою.

Коли ми закінчили четвертий клас, у нас був справжній випускний бал. Ми прощалися з першою вчителькою, початковою школою. Було багато вітань, напутніх побажань. Мої однокласники приготували цікавий концерт, де кожен зміг продемонструвати свої таланти. Але найголовніше чекало на нас попереду, наступного дня. Ми заздалегідь домовилися: на честь знаменної події в нашому житті — закінчення четвертого класу — висадити деревця. Місце для майбутньої алейки шукати довго не довелося. Воно було поруч зі школою, біля спортивного майданчика. Про саджанці батьки домовилися у зеленому господарстві, і наступного дня батько Поліпи Фесенко привіз у багажнику машини саджанці беріз та лип. Копати лунки нам допомагали батьки, ми з дівчатками носили воду. Садіння перших дерев за загальним рішенням довірили нашим відмінникам.

Хтось із хлопців завагався: чи приймуться деревця, чи не зламає хто? їх заспокоїли. Деревця ми будемо регулярно поливати, навіть на канікулах, установимо чергування. Тут, біля посаджених дерев, ми потім пили чай з термосів, їли тістечка, і почалася дискусія: навіщо саджати дерева? їх і так багато. Самі й відповідали на свої питання.

Дерева будуть дорослішати разом із нами. Вони стануть прикрасою шкільного двора. У їхніх кронах знайдуть затишок птахи, а до лип під час цвітіння прилітатимуть бджоли.

Дерево — це чисте повітря й краса. Дерева, які ми посадили, роститимуть століття. І найголовніше — людина, яка у своєму житті посадила хоча б одне дерево, ніколи не зможе знищити ані кущ, ані дерево, зберігатиме природу. Якщо ти саджаєш дерева або квіти з чистим серцем, відкритою душею, ніколи вже не заподієш шкоди іншим людям.

Ми домовилися по закінченні дев’ятого класу теж посадити дерева. І після закінчення школи також. Залишимо після себе справжню алею і назвемо її «Алеєю добра й любові»

источник: Для чого люди садять дерева?  ЗНО

Объяснение: