Невеличкий твір який би закінчувався словами книга вчить як на світі жить

Книга несе велике значення у житті людини. якби не було книг, наш світ не міг би існувати. з книг ми дізнаємося вдосталь інформації,  яку використовуємо у нашому житті. наші предки писали книги, вони були не самі найкращі. але ми повинні дякувати і за це. завдяки книгам ми дізнаємося щось нове для себе. бо книга вчить, якна світі жить.

Все так же над озером мріє калина, де юність моя протекла. 2. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б старому. 3. А серце б'ється, свіжий вітер дише, немов би хоче остудить чоло. 4. Сьогодні йому, як ніколи, хотілося чим скоріш виїхати за місто. 5. Не так то робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш. 6. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє — хто-небудь почує.

ІІ. Напишіть частки не, ні зі словами разом чи окремо.

Невблаганний, негусто, не в’янучий, неврожай, нежить, немічний, ні кроку далі, немовби, нещастя, не досушити, нездужати, ніскільки, неабиякий, неохота, ні що, не мій, недоспілий, нізвідки.

ІІІ. Випишіть вигуки.

Цить! Ой! Ба! От! Гов! Геть! Чи ба! Ну-ну, Гей, Ох, Гей, Нуте, Ачей, Ой , ой цить! О.

Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.

Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Ми садимо і підливаємо дерева. Білимо вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.