жив на світі іменник. він був дуже гарний, людям називати речі своїми іменами. усі любили іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися маленькі діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. тоді він кликав на свого друга — прикметника. коли прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. дівчатка не просто дівчатками, а красивими. вони одне одному постійно.
-доброго ранку брате , що согодні на сніданок ?
-доброго , мама зказала , що зараз насипет борщ
-скільки можна чекати , мамо!
-що ?
-насип нам борщу
- не насиплу , ви вже дорослі насипте сами , я запізнуюся на роботу
-добре мамо , тобі насипати борщу брате ?
-так насип
-смачний суп , наша мама вміе готувати !
-так , доїдай і вже підемо до школи
-мама зказала що я не піду до школи , в мене болить горло
-тоді я не буду робити чай , роби сам
- я скажу вчительці шо ти сьогодні не прийдеш
_бувай
-хай щястить
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть будь ласка з таким завданням потрібно скласти 5 речень з сладеним дієслівним присудком і 5 речень з складеним іменним присудком! буд і буду вдячна
я украинский не знаю. пости решила но я