Під лежачий камінь вода не тече. узявся за гуж-не кажи , що недуж. не помиляється той, хто нічого не робить. підкреслити дієслова. виписати прийменники

та встала1, бо вже зрозуміла2: щось трапилося3, треба йти додому4.

речення розповідне, складне, із безсполучниковим і складнопідрядними складними реченнями. речення 1 — (головне), просте, двоскладне, повне, непоширене. підмет та виражений вказівним займенником, вжитим у значенні іменника. присудок встала простий дієслівний.

речення 2 — (підрядне причинове), двоскладне, неповне (пропущений підмет та, що встановлюється з головного речення), поширене. присудок зрозуміла простий дієслівний, від нього залежить обставина часу вже, виражена прислівником. речення 3 — двоскладне, повне, непоширене. підмет щось виражений неозначеним займенником, присудок трапилось простий, дієслівний. речення 4 — односкладне, безособове, повне, поширене.

присудок треба йти складений, дієслівний, виражений неозначеною формою дієслова йти і прислівником треба, що виконує роль допоміжного дієслова. від нього залежить обставина місця додому, виражена прислівником.

    в цей момент важку імлу опалив синій промінь1, дерева спалахнули золотими язиками2, і десь над горою з тріском-, немов рушились якісь будови4, загримів перший грім3.

речення      розповідне,      складне,      сполучниково-безсполучникове, із сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв’язком . провідним зв’язком  є сурядний, яким (єднальним сполучником і) поєднуються безсполучникове складне речення з однорідними частинами, підрядне порівняльне приєднується до головного (речення 3) сполучником немов.

коми поставлено на межі частин складного речення.

речення 1 — двоскладне, повне, поширене. підмет промінь виражений іменником, присудок опали простий дієслівний.

у групі підмета є узгоджене означення синій, виражене прикметником.

у групі присудка є такі другорядні члени: обстави на часу в цей момент, виражена словосполученням що складається з іменника в поєднанні з прийменником та займенника; прямий додаток імлу, виражений знахідним відмінком іменника, .і залежне від нього узгоджене означення важку, виражене прикметником.

речення 2 — двоскладне, повне, поширене. підмет дерева виражений іменником, присудок спалахнули-простий дієслівний. від присудка залежить обставина способу дії язиками, виражена іменником, від якої залежить узгоджене означення золотими, вира жене прикметником.

речення 3 — (головне), двоскладне, повне, поширене. підмет грім виражений іменником, присудок загримів простий дієслівний. у групі підмета є узгоджене означення перший, виражене порядкова числівником. у групі присудка наявні три обставини: обставина місця десь, виражена прислівником і над горою, виражена іменником з прийменником, обставина способу дії з тріском, виражена іменником з прийменником.

речення 4 — (підрядне), двоскладне, повне, поширене. підмет . будови виражений іменником, присудок рушились простий дієслівний у групі підмета є узгоджене означення якісь, виражене неозначеним займенником.

1.  структура складного речення:

  а) ніхто до тебе не озветься, хоч би й покликала кого, лише об стіни обіб’ється луна од голосу твого.

        4) складне з різними зв’язку. 

б) коли я йшов, марусю, у повстання, я твердо знав, що ти уже моя.

        2) складне з неоднорідною підрядністю.

г) і я пішов, бо я ішов до тебе, бо ти мені світила, як зоря.

      1) складне з однорідною підрядністю.

д) який душа несла його тягар, про що тоді він радився із богом, те знає лиш перо і каламар.          3) складне з послідовною підрядністю  _

*складне безсполучникове:

в) я вижити мушу, я мушу вціліти, я мушу об’їхати смерть на шляху.

2. правильне твердження:           б) чуже мовлення, передане не дослівно, називається непрямою мовою. 

3.  речення з цитатою:       г) «шевченка я знаю, - пожвавішав голос чоловіка: - «як умру, то поховайте», - писав він».