До поданих слів добери синоніми: пересторога, непогасна

Непогасна-яскрава, незгасаюча, вічна.

Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням. він уважно слухав, посміхаючись час від часу. поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів. іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду сонце, примкнувши вії, уже спускалося на землю ясний місяць зблід, засоромившися зірки та червоного ранку дністер тече, розштовхуючи гори насвиставшись між неба синіми берегами, вітер спати приліг- з дієприслівниковим зворотом

Орел прилітав із самого досвітку і розпочинав свою пекельну роботу. прометей не бла-бла про орла бо знав, що той приречений, як і він сам. але почував нестерпний біль, і муку, і страх смерті. щоразу страх подвоювався, а потім повільне воскресіння, не легше від помирання. всі його муки майже щодня бічила єдина жива душа - геракл. він чув той перший удар дзьобом по прометевих грудях і болісний крик та стогін і жаль бла-бла серце героя. одного разу геракл схопив велетенський уламок камня жбурнув у орла. уламок розтрущив орла об скелю. в кілька кроків геракл видряпався на гору, легко повирива зі скелі бла-бла, поскручував з прометеєвих рук та ніг ланцюги і опустив його на землю.  прометей ішов цілий день. а коли настала ніч - підійшов до якогось села.прометей стомився, йому було холодно, руки його тремтіли. навпроти дверей в хижі посеред двору горіло багаття довкола якого сиділи люди, смакували їжу, весело бла-бла.прометей невмовно зрадів - це ж його вогонь. він, богоборець подарував вогонь людям - вони стали щасливі та бла-бла. прометей хотів присісти біля багаття, та в той момент літні сивобородий чоловік, який важкою палицею ворушив вогонь прогнав титана. так він ходив до пізньої ночі від одного подвір"я до іншого і його звідусіль проганяли.і тоді він сховався неподалік від одного багаття, і коли люди поснули тихенько підкрався, вихопив головешку и подався геть.ішов і ішов, підімався кудись в гору і врешті опинився перед великою печерою, де і розпалив багаття.біля нього бла-бла і вже не чули, як опівночі в горі здійнявся страшний гуркіт - такої грози тут ще не було от сотворіння світу. вода залила геть усі багаття в селищі. вогонь не погас тільки в пещері. люди ж які жили с селищі прокинулися, жахнулися і в розпачі звели до неба руки та очі. і раптом побачили велетенське багаття на горі. вони попідхоплювалися, підійшли до найвищого крутосхилу, але прометей не дав їм жодної жарини. вони хотіли добути вогонь силою, але прометей бла-бла, він був дужий і гнівний. тоді вони приползли на колінах і почали жалібно скиглити, випрхуючи вогонь. з рештою прометей погодився дати їм вогонь, але зажадав, щоб люди збудували йому на горі палац.а також відбували інши його подібні бла-бла. він дав їм вогонь і показав, як будувати хати, а в них класти печі, як кувати на вогні метал і випалювати із глини посуд. люди вславляли прометея. складали пісні на його честь. виліпили з глини його постать та поставили її в селищі серед майдану і молилися на неї. з годом гляняну статую прометея люди замінили на камянну і викарбували на постаменті великоми літерами: нашому дорогому титану - прометею