На які групи поділяються частини мови?
варіанти відповідей
а) головні та другорядні;
б) службові та самостійні;
в) односкладні та двоскладні.
Запитання 2
Які частини мови входять до службових?
варіанти відповідей
а) сполучник, прикметник,частка;
б) прийменник, прислівник, частка;
в) сполучник, прийменник, частка.
Запитання 3
На відміну від самостійних частин мови службові
варіанти відповідей
а) не відповідають на запитання, не є членами речення, не мають лексичного значення;
б) не мають лексичного значення;
в) не відповідають на запитання.
Запитання 4
Виділіть рядок, де всі слова - службові частини мови:
варіанти відповідей
а) людину, або, з-поза, списом;
б) китицями, через, не має, бо;
в) у зв'язку з; попід, тому що, нехай.
Запитання 5
У реченні визначити прийменник: Піклуючись про красу, треба починать із серця й душі (Коко Шанель).
варіанти відповідей
а) треба;
б) про, із;
в) й.
Запитання 6
Виділіть речення, в якому прийменник вказує на мету:
варіанти відповідей
а) По діброві вітер виє, гуляє по полю.
б)Сумним стає бузок під вечір.
в) А я піду за волю проти рабства.
Запитання 7
Як підкреслюють прийменник?
варіанти відповідей
а) двома рисками;
б) як той член речення, із яким він пов'язаний;
в) хвилястою лінією.
Запитання 8
Визначте, в якому рядку правильно дібрано антонімічні прийменники:
варіанти відповідей
а) за-проти;
б) край-через;
в) на - про.
Запитання 9
В якому рядку слово на виступає в ролі прийменника:
варіанти відповідей
а) на горі Говерлі, на зустріч із мрією;
б) нагорі, назустріч однокласнику;
в) надворі, надвоє.
Запитання 10
Виділіть речення, в якому (не)зважаючи є прийменником:
варіанти відповідей
а) Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.
б) Незважаючи на те, що сім'я жила бідно, усі діти отримали освіту.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Спишіть речення, уживаючи виділені слова з паралельним закінченням. 1. ой у зеленому гаю стелиться сивий туман (нар. творчість 2. усе життя крилами махає, а злетіти не може (загадка). 3. оксана надіслала подрузі електронний лист і прикріпила фотографії. 4. бригадир зробив плуг для мотоблока своїми руками. 5. під час їзди на коні вершник виконує гімнастичні та акробатичні трюки. 6. грошима треба , а не служити їм. 7. учитель допоміг сергію створити презентацію новим способом.
За легендою «Повісті врем'яних літ» Київ засновано легендарним полянським князем Києм разом із братами Щеком і Хоривом і сестрою Либідь[2]. Літопис не має дати заснування міста. Археологічні та писемні джерела свідчать, що Київ розвинувся на основі язичницького поселення кінця V — початку VI століття[2]. Його центром була Старокиївська гора на правому березі Дніпра[25]. У VI—VII століттях були заселені сусідні з нею підвищення[2]. Розташовування Києва на Дніпровському шляху, в зоні етнічного порубіжжя, на межі лісу і лісостепу, сприяли висуненню міста на роль політичного центру Середнього Подніпров'я[2].
На межі VIII—IX століть Київ став головним містом Руської землі — міжплемінного об'єднання південних східнослов'янських племен[2], а з 882 року, після завоювання його варягами, — «матір'ю міст руських» — столицею Руської держави. Тоді ж сформувався середньовічний поділ міста на князівський Дитинець на Старокиївський горі та торговельно-ремісничий Посад на Подолі. В першому мешкала знать і духовенство, а в другому Місто було одним із центрів міжнародної торгівлі з Візантією, Скандинавією, Західною Європою, мусульманським світом[2]. З першої половині X століття на Подолі діяла перша християнська церква[2].
За правління великого князя Володимира (980—1015) територія київського Дитинця була розширена і укріплена та сягнула 10 га. В історіографії її називають «городом Володимира»[2][26]. Дитинець оточував вал із трьома воротами, парадними з яких були Софійські[26]. Після хрещення Русі в 988 році Київ став центром митрополії Константинопольського патріархату. Головним міським храмом була Десятинна церква, зведена неподалік княжого палацу і ринку «Бабин торжок»[26]. Син Володимира, Ярослав (1019—1054), ще більше розширив Дитинець, збудувавши і оточивши оборонними валами з ровами так званий город Ярослава[26]. Він звів нові фортечні укріплення, довжиною понад 3,5 км, які оточували площу 72 га[26]. Київ було перетворено на найбільшу фортецю Русі[26]. Новою головною брамою стали Золоті ворота, а головним храмом — Софійський собор, кафедра київських митрополитів[26]. Ярославові нащадки Ізяслав (1054—1068, 1069—1073) і Святополк (1093—1113) збудували нове укріплення — так званий город Святополка. Його центром став Києво-Михайлівський Золотоверхий собор, що дав назву однойменному монастирю[26]. Таким чином, тодішній Київ мав три фортифікаційні укріплення (городи) площею 80 га.