Будь-ласка зробыты звуковый анализ слив мак, кіт, дуб, слон, мавпа!

Мак - 3 б, 3 зв м - приголосн, тверд, дзвінк а - голосн, наголош к - пригол, тверд, глух кіт - 3 б, 3 зв к - приголосн, м"який, глух і - голосн, наголош т - приголосн,  тверд, глух дуб - 3 б, 3 зв д -  приголосн, тверд, дзвінк у -  голосн, наголош б -  приголосн, тверд, дзвінк слон - 4 б, 4 зв с -  приголосн,  тверд, глух л -  приголосн, тверд, дзвінк о -  голосн, наголош н -  приголосн, тверд, дзвінк мавпа - 5 б, 5 зв м -  приголосн, тверд, дзвінк а -  голосн, наголош в -  приголосн, тверд, дзвінк п -  приголосн,  тверд, глух а -  голосн, ненаголош

Присвійні прикметники утворюються майже виключно від назв осіб, рідко — від назв тварин. Вживання суфіксів тут зумовлюється відміною іменника, від якого твориться прикметник.

Від іменників 1 відміни прикметники творяться за до суфікса -ин-, причому кінцеві приголосні твірної основи г, к, х чергуються із ж, ч, ш: Оксана — Оксанин, Олеся — Олесин, Настя — Настин, Микола — Миколин, Ольга — Оль-жин, Інга — Інжин, Марійка — Марійчин, Стеха — Стешин, свекруха — свекрушин.

Але якщо твірна основа закінчується на й, то виступає суфікс -ін- (на письмі: -їн-): Надія — Надіїн, Зоя — Зоїн, Софія — Софіїн.

Від іменника мати присвійний прикметник — материн.

Від іменників II відміни присвійні прикметники утворюються за до суфікса -ів, який чергується з -ов- або -ев-.

Вживання варіантів суфікса -ов- та -ев- залежить від групи іменника:

а) від іменників твердої групи присвійні прикметники утворюються за до в-, -ов-: Тарас — Тарасів, Тарасова, Стельмах — Стельмахів, Стельмахова; батько — батьків, батькова; столяр — столярів, столярова; командир — командирів, командирова;

б) від іменників м'якої та мішаної груп присвійні прикметники утворюються за до в-, -ев-: Василь —

Василів, Василева; Мусій — Мусив, Мусієва; Михась —Михасів, Михасева; Кублій — Кубліїв, Кублієва; Черниш —

Чернишів, Чернишева; лікар — лікарів, лікарева; школяр —школярів, школярева.

Присвійні прикметники повністю зберігають особливості написання іменників, від яких вони утворені, зокрема й на

писання м'якого знака, великої букви тощо (тільки чергуються кінцеві г, к, х із ж, ч, пі): Вутанька — Вутаньчин,

Маланка — Маланчин, Тодоська — Тодосьчин, Тодоска —Тодосчин, Пріська — Прісьчин, Параска — Парасчин, невістка — невістчин.          

Від назв тварин присвійні прикметники творяться по-різному: птах — пташиний, соловей — солов Тями, горобець — горобиний, гороб'ячий; лисиця — лисячий, заєць — заячий, вовк — вовчий, сорока — сорочий, ведмідь — ведмежий, ведмедів.

Присвійні прикметники вживаються:

а) на позначення належності предмета людині: Шевченків «Заповіт», Франкові твори, материне слово; рідко — тварині: соловейків спів, ластівчине гніздо;

б) у термінологічних словосполученнях (пишуться з малої чі       букви): базедова хвороба, антонів вогонь, адамове яблуко (борлак), петрів батіг (цикорій), торрічеллієва пустота, архімедова спіраль;

в)   у крилатих висловах (пишуться з малої букви): соломонове рішення, ахіллесова п 'ята, гордіїв вузол, да-

моклів меч, сізіфова праця, дем 'янова юшка, крокодилячі сльози.

Частина присвійних прикметників вживається тепер:

а)  як географічні назви: Київ (місто Кия), Харків (від Харко), Львів, Васильків, Святошин, Пирятин, Козятин,

Клавдієве, Сватове, Гречине, Маріїне;

б) як прізвища: Ковалів, Пономарів, Щоголів, Іванишин (від Іваниха), Павлишин, Ковалишин.

Объяснение:

Накануне светлого праздника Пасхи мы с родителями всегда делаем уборку в доме. Моем окна после зимы, вытираем пыль на шкафах, моем полы. Делаем ревизию в шкафах и собираем пакеты вещей, которые передаём нуждающимся.

После уборки начинаются приготовления к праздничному столу. Моя мама всегда печёт праздничные куличи. Обычно они получаются очень нежными, вкусными и воздушными. Я всегда ей в этом. В мои обязанности входит подготовка бумаги для выпечки. Я нарезаю её в соответствии с тарой для выпекания. Также мне необходимо подготовить изюм, цукаты, орехи и глазурь для смазывания.

На Пасху наша семья всегда красит яйца. Мы делаем это по старинному рецепту, из луковой шелухи. В последнее время в магазинах появились яркие пасхальные наклейки. Мы тоже стали их покупать и клеить на варёные яйца. Получается очень красиво!

Объяснение:

Как то так.