задали нам додому написати твір якби птахи і звірі уміли говорити.довго сидів я над зошитом,але не написав жодного слова.закрив зошит і ліг спати.не встиг закрити очі,як зойкнув.на лобі зявилася шишка.оглянувся я і побачив за кущами зайчат,які цілилися у мене огризком яблука.хотів я побігти до них ,як наступив на консервну банку,перечепився і впав на сміття.із-за дерева почувся сміх.я сів на землю і гірко заплакав.мене оточили звірі і сказали : "бачиш,як небезпечно нам стало ходити по лісі,бо ти і твої друзі все це залишили після прогулянки".я прокинувся.в школі я розказав про сон товаришам.ми прийшли на галявину,прибрали все і більше ніколи так не робили.
якби птахи і звірі вміли говорити
якби птахи і звірі могли розмовляти люди могли б дізнатися багато цікавого: як вони живуть, як вони почуваються.ми могли би найти спільну мову і вони моголи нам. лісні мешканці змогли б нам коли ми збираемо у лісі гриби та ягоди. вони моголи б нам уникати небезпечних шляхів і отруйних рослин.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: