Скласти невелике висловлювання про зимовий ліс зі словами: срібний , сивий , крижаний , свенцевий , сердится.

Мне нравится зимнее время года. я люблю посещать зимний лес. тихо зимой в лесу. деревья покрыты снежными кружевами, они как будто спят. высокие вершины елей украшены шишек, которыми кормятся птицы. на поляне особняком красуются крохотные елочки. их совсем занесло. как хороши они теперь, как пригожи! вьюга посеребрила пышную прическу стройных сосен. глубок зимний сон природы, но теплится жизнь под сугробом. если расчистить сугроб до земли, то можно заметить кустики брусники, веточки черники и листья других растений. на лесных полянах видны следы животных: лисицы, зайца-беляка, лося. в непроходимых еловых лесах строят свои берлоги медведи. под низко нависшими ветвями прячутся зайцы-беляки. в густых колючих ветвях ели строят свои домики – гнезда белки. многие птицы совсем не улетают от нас на зиму. рябчики, тетерева, глухари, куропатки живут круглый год на одном месте. из мелких птичек воробьи никуда не улетают о нас. остаются с нами синицы, дятлы, сойки, сороки. своим ярким оперением украшают нашу зимнюю природу снегири. голодом страшна зима птицам, а не холодом. пробушует метель, и лес волшебно преображается. хорош лес в зимнем уборе!

265 двісті шістдесят п'ятьдвохсот шістдесяти п'ятидвомстам шістдесяти п'ятидвісті шістдесят п'ятьдвомастами шістдесятьма п'ятьмапро двохстах шістдесяти п'яти. 124 сто двадцять чотири сто двадцяти чотирьох  ста двадцяти чотирьом  сто давдцять чотири  ста двадцятьми чотирма  на ста двадцяти чотирьох  488 чотириста  вісімдесят вісімчотириста  вісімдесят восьми (вісьмох)чотириста  вісімдесят восьми (вісьмом)чотириста  вісімдесят вісім (вісьмох)чотириста  вісімдесят вісьма (вісьмома)(на) чотирьохсот  вісімдесят восьми (вісьмох)314 триста чотирнадцятьтрьохсот чотирнадцятитрьомстам чотирнадцятитриста чотирнадцятьтрьомастами чотирнадцятьмапро трьохстах чотирнадцяти

іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду.

літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули 

вертаючись додому, юхим з греблі побачив синадівчата йшли співаючи.на всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.

розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір ,я.

я розпитаю про листя, опале в осиннім саду тріщять крачки від тепла вогнюзмиті зливами дерева, якісь речі, частини будинків несла бурхлива річка все далі й далі. наша земля оспівана різними письменниками.