Переказ сочинения "символ щедрого таланту" прошу не само стчинение а его

Вісторії науки небагато імен, які були б відомі на світово­му рівні, знані кожною освіченою людиною. ім’я софії васи­лівни ковалевської – видатного вченого-, механі­ка і астронома, першої в світі жінки – професора і академіка, обдарованої письменниці, публіцистки – це справді символ щедрого таланту і яскравого, самобутнього характеру.  софія вже з дитячих років писала вірші і була впевнена, що стане поетесою, виношувала навіть задуми кількох вели­ких поем. талановита і працелюбна, ще підлітком вона зроби­ла кілька відкриттів. так, у дванадцятирічно­му віці, вивчаючи ію, власним, відмінним від класич­ного шляхом софія вивела співвідношення між довжиною кола і його діаметром (число пі). двома роками пізніше вона сама розібралась у тригонометричних формулах з підручника фізики, який випадково потрапив до її рук.  на той час жоден вищий навчальний заклад царської росії не приймав на навчання жінок. єдиною можливістю здобути вищу освіту було виїхати за межі країни і вступити до закор­донного університету. однак для цього необхідно було, мати паспорт, який дівчина могла отримати лише з дозволу батьків або ік взяти шлюб. соня палко мріяла про навчання за кордо­ном, але батько був неприхильним до її бажань. у результаті дівчині довелося вдатися до фіктивного одруження з молодим ученим-зоологом володимиром ковалевським. згодом цей шлюб став щасливим.  молоде подружжя переїхало до німеччини, де софія ви­вчала . невдовзі вона стала улюбленою ученицею одного з найбільших тогочасних світових сві­тил, а вже 1874 року стався небувалий в історії європейської науки випадок – геттінгенський університет заочно присвоїв 24-річній софії ковалевській ступінь доктора філософії і ма­тематики на основі трьох виконаних нею до цього часу науко­вих робіт, які викликали великий резонанс у наукових колах росії і за її межами.  проте ні високий науковий ступінь, ні загальне визнання її наукових заслуг, ні сприяння видатних учених, ямі особис­та енергія і кипуча діяльність не софії василівні одержати дозвіл на викладання. повернувшись до росії, ковалевська відійшла від наукової роботи, бо не змогла знайти застосування своїм знанням.  коло інтересів с. ковалевської залишалося надзвичайно широким. вона жваво цікавилася мистецтвом, літературою, багато сил і часу віддавала власній публіцистичній творчості.  після трагічної загибелі чоловіка вона прийняла пропози­цію про переїзд до стокгольма працювати приват-доцентом у щойно відкритому тамтешньому університеті. цей період життя став для ковалевської періодом розквіту наукової й лі­тературної діяльності.  справжньою перлиною літературної творчості ковалев­ської стали позначені великою, іноді суворою до себе й навко­лишніх правдивістю і водночас глибоким ліризмом автобіо­графічні нотатки «спогади дитинства». сповнені влучних алегорій, тонких спостережень, вони принесли авторці за­гальне визнання. та все ж головною її цариною залишалася . у стокгольмському університеті вона з великим успіхом читала лекції німецькою і швецькою мовами, видава­ла науковий журнал. ковалевська швидко стала улюблени­цею шведської інтелігенції, її ласкаво називали «наш професор соня».  того ж року софію василівну першою із жінок обрано членом-кореспондентом петербурзької академії наук. однак права викладати у вищих навчальних закладах росії вона так і не одержала.

Щоденна їжау щоденному харчуванні селян чільне місце посідав хліб, про що свідчать прислів'я: «хліб — усьому голова», «хліб — усьому пан», «як є хліб та вода, то й нема голода». з покоління в покоління передавалось шанобливе ставлення людей до хліба. важливу роль відігравав хліб у багатьох звичаях і обрядах; він уособлював гостинність, добробут та доброзичливість. хлібом і сіллю зустрічали дорогих гостей, рідних, з хлібом проводжали молодих до шлюбу, хліб приносили у дім новонародженого. хліб був учасником дійств аграрної магії. перед початком оранки його чіпляли до хомута чи клали на чепіги плура. це повинно було забезпечити добрий врожай.

Виды духовных ценностей

1.  смысложизненные ценности  являются идеалами, основным жизненным ориентиром, связывающим мироздание личности с обесчеловечим бытием. они несут сугубо индивидуальный характер, как для самого человека, так и для каждой культуры. главными понятиями, присущих этому виду, есть жизнь и смерть, противостояние добра и зла, мира и войны. прошлое, память, будущее, время, настоящее, вечность — именно такие мировоззренческие ценности подвергаются осмыслению личностью. они формируют представление о мире в целом, что, несомненно, свойственно каждой культуре. кроме того, такие мировозренческо-философские ценности определить отношение каждого из нас к окружающим, о месте в этом мире. представления об индивидуальности, свободе, гуманизме и творчестве нам в этом. стоит отметить, что именно они граничат с ценностями, относящимися ко второму виду.

2.  нравственные  относятся к тем духовным ценностям, что личности регулировать ее отношения с людьми с точки зрения вечной борьбы между сущих и должных поступков, понятий. данная категория ценностей связана с такими неписаными законами как: запреты, принципы, нормы, предписания. основными здесь являются добро и зло. представление человека о них определяет, в первую очередь, трактовку им следующих ценностей: достоинства, человечности, справедливости и милосердия. именно с их человек способен видеть себя частью всего человечества. этим понятиям формулируется главное, «золотое», правило нравственности : «поступай с другими так, как хотел бы, чтоб поступали по отношению к тебе». нравственные ценности регулируют отношения между сообществами, группами людей и также включает в себя следующие понятия:

добросовестность; верность; патриотизм; долг; честь; коллективизм; трудолюбие; вежливость; такт.

3.  эстетические ценности, связанные с созданием гармонии, ее выявлением. ощущение психологического комфорта наступает именно тогда, когда индивиду удается наладить отношения с миром, с окружающими и с самим собой.  эта категория духовных ценностей играет немаловажную роль в жизни человека, потому как они тесно связаны с его эмоциональной культурой, способностью к переживаниям сильного  характера, умением ощущать различные оттенки чувств и настроения. эстетические ценности составляют представления о целостности, совершенстве и включают в себя: комическое, прекрасное, трагическое и возвышенное.

духовные и моральные ценности

моральные ценности — это совокупность норм, образующих нравственный кодекс каждого человека. они наряду с духовными образуют основу общества. так, ценности духовного характера являют собой измерение жизни не количеством новых материальных приобретений и денежной суммы в кошельке, а моральные — принципы, являющиеся для личности основополагающими в любой ситуации. их она не нарушит ни при каких обстоятельствах.