Твір на тему "хто такий справжній друг? "

Справній друг-це людина яка завжди підтримає, якій ти можеш розказувати все і вона на це дасть свою підтримку.для мене найкращий друг- це та людина яка ніколи не обмане, а скаже правду якою б вона гіркою не була.а ще справжній друг ніколи не відмовить у і.також можу ще додати що дружба дуже часто вимірюється часом і життєвими ситуаціями , бо інколи буває що незнаєш з ким дружеш а потім виявляється що та людина думає тільки про себе! якщо у тебе є справжній друг цінуй його , бо тільки завдяки вашим зусиллям ваша дружба може тривати навіки!

Справжній друг : це той який тебе вислухає, підтримає, якщо треба це та людина якій можеш все розказать він за тебе порадується чи посумує це та людина з якою у вас дуже багато справ  у мене є такий(така) її звати (іммя)

ще вчора сонечко гріло по-літньому. а сьогоднівночі до мого міста непомітно вступила чарівниця-осінь.

виглянула я у вікно — і не впізнала трьох братівосокорів, що ростуть у дворі. у їхні буйні зелені крони осінь вже де-не-де вплела пасма жовтого листя.молода берізка опустила додолу довгі коси-віти. авітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню. не сумуй,що незабаром опаде твоє листя.

прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.

ще пишніше розквітне твоя врода.

кожний новий ранок зустрічає мене по-іншому: то загорне у густий туман, то сипне за комір кількахолодних краплинок осіннього дощу, то збадьоритьпрозорою прохолодою. а інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів…

я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літньоготепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отойщем у серці.

у садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматисяна гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липкимсоком у холодну траву.

— “не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном. —мине осінь, пройде зима. пора згасання зміниться порою цвітіння”.

і я не сумую, бо про це мене просила сама осінь сьогодні вночі. осінь, що завітала до мого міста.

спочатку звернемось до тлумачного словника. "вихованість — це вміння поводитись". що ж означає вміння поводитись у колективі? бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.  та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. а це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.  бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними , звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.  міркуйте самі: поснідавши десь на лісовій галявині, найлегше, звичайно, "забути" там залишки їжі, папір. більше клопоту — зібрати все це і закопати чи взяти з собою, щоб потім викинути в ящик для сміття.  поступитися місцем у переповненому автобусі літній людині — це значить самому відчути помітну незручність. та без вагань це зробить кожна вихована людина. вона ж не дозволить собі увімкнути під вікнами житлового будинку. вона знає: ми живемо у вік, коли навколо і так гамірно, як же не оберігати спокій і тишу?   вихованість — це не тільки ввічливість і привітність. це й людяність. це — бути серед людей людиною. для цього, насамперед, потрібно мати такі внутрішні якості, 3як щирість, доброта. несподіваний життєвий конфлікт вихована людина розв'яже швидше з гумором, ніж з досадою.  зовнішня культура, поведінка людини не відділені глухою стіною від її внутрішнього, духовного світу. слухання музики, споглядання творів мистецтва, читання книг — все це збагачує духовний світ людини, а значить, і сприяє вихованню.