Розряди прислівників за значеннямприслівники поділяються на : 1.означальні і обставинні2.первінні та вторинніозначальні та обставинні прислівники за значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на означальні і обставинні. означальні прислівникиякісно- означальнідобре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхикількісно- означальнімало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дужеспособу діїнавпочіпки, по-юнацькому,по-нашому обставинні прислівникичасуторік, вчора, завтра, доти, завжди, досі, зранку, тоді, довікумісцявгорі, згори, вперед, звідусіль, там, десь, тут, поруч, звідти, тудиметинаперекір, навмисне, напоказпричинизопалу, спересердя, спросоння, згарячу, ненарокомозначальні прислівники означальні прислівники поділяються на якісно-позначальні, кількісно- позначальні іприслівники способу дії: прислівникиприкладиякісно-означальнівисоко, наполегливо, лагіднокількісно-означальнінадвоє, мало, тричі, занадтоспособу діївдало, напам'ять, гарноякісно-означальні прислівники якісно- означальними прислівники- це прислівники на -о, -е , що виражають якісну ознаку дії, відпові на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників (дешевий®дешево, лагідний® лагідно). якісно- означальні прислівники можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння (веселіше, найкраще, значно вище): прикладиприслівниксміливовищий ступіньсміливіше, більш сміливонайвищий ступіньнайсміливіше, найбільш сміливо вищий ступень порівняння прислівників має просту і складену форми: проста форма утворюється за суфіксів -ше та -іше (складно® складніше, тепло® тепліше); складена- додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш важливо, менш рішуче). для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше). найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми: проста форма твориться за префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше); складена- додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).інші означальні прислівники кількісно- означальні прислівники характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількостіі міри вияву. вони відпові на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто). прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. прислівники цієї групи відпові на питання як? яким способом? яким чином? (читатинапам’ять, говорити по-українському).обставинні прислівники обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети і причини: прислівникиприкладичасувіддавна, понині, зранкумісцяправоруч, вниз, здалекаметинавмисне, наперекір, напоказпричинизгарячу, зозла, спересердя прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відпові на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час? прислівники місця означають місце або напрямок дії і відпові на питання де? куди? звідки? доки? по який час? прислівники мети означають мету дії і відпові на питання для чого? з якою метою? навіщо? прислівники причини вказують на причину дії і відпові на питання чому? з якої причини? через що? первинні та вторинні прислівники за походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні: прислівникиприкладипервинні вторинні до первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.це: прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди); часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім); причини (тому, чому); способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак). до вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись). лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх повнозначних частин мови, від яких вони утворені.
v89167233402
18.02.2022
Сучасні (означення, прикметник) вчені (підмет, іменник) спостерегли (присудок, дієслово), як (обставина, прислівник) чужа (означення, прикметник) мова (підмет, іменник), насаджена в ранньому віці (означення, виражене дієприкметниковим зворотом, до складу якого входять дієприкметник, прийменник, прикметник, іменник - по черзі), гальмує (присудок, дієслово) розумовий (означення, прикметник) розвиток (додаток, іменник) людини (означення або додаток залежно від того, яке питання ставити: розвиток чий? кого? ; іменник). схема: [ ], (як ). питання ставимо стрілочкою від першого простого (головного) речення до другого (підрядного). речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з підрядним з"ясувальним; головне речення: просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; підрядне речення: просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням.
v-shevlyakov7992
18.02.2022
Зкожним роком гаджетів у нашому житті появляється все більше і більше. і можна упевнено сказати, що людина залежна від них. але найсумніше те, що ми забуваємо про старого друга - книгу. декілька століть тому вони були рідкістю. їх мали лише найзаможніші люди. зараз книга є у кожному домі. і, на жаль, пилом, адже у нас є комп'ютери, де можна знайти будь-яку книгу за лічені секунди. з одного боку, це добре, а з і чи зможуть колись комп'ютери замінити той приємний запах сторінок, ту обкладинку? ніколи. правду каже народне прислів'я, яке я перероблю на свій лад: "комп'ютер собі май, а книжок не забувай".