Напишіть твір -міркування на тему хліб-усьому голова (5-7 речень)

"хліб — всьому голова" всім відоме українське прислів'я. в ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни.  з давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти.  хлі ось він — свіжий, м'який, запашний — лежить на вишитому рушнику. від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка.  них готувалися зиму, весну, а їх початок ставав святом. селяни одягом білі празникові сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати жнива. це було свято першого снопа.  ється мені "щедрий вечір" михайла стельмаха. малий михайлик іде з батьком на ніч, бо завтра — жнива. він довго не може заснути вночі на возі. хлопчику здається, що його не коли став жати, то і руки не слухалися, і покоси не туди стелилися, а спину — не чути, так боліла, бо йшов не розчинаючись, щоб "тато часом чогось не подумали". михайлик радіє, що став женцем, що здобув свій перший у світі хліб, що тепер його сніп стоятиме на покуті на свят — вечір.  хліб. як тяжко його добувати! згадаймо незабутнього т. шевченка:   а я стою, похилившись, думаю, .  як то тяжко той насущний люди   перед очима з'являється маланка волик, бідна у своєму побуті і така багата у любові до землі. бачу, як вона йде на поле, де колоситься золота нива, по якій хвильками пробігає вітерець. жінка схиляється до землі, стає на коліна, розгортає колоски і слухає, як падає зерно, як "плаче нива золотими сльозами". маланка вклоняється хлібу, бо він — святий. святі і люди, що його добувають.  образу хліба вклонімося,  сиріч — людині,  високочолому сіятелю землі  ці слова належать борису олейнику, вірш якого "в оборону" вчать у школі. а чи можна забути ніжний твір д. павлика "коли ми йшли удвох з " — гімн хлібові насущному, де йдуть "вузькою стежкою по полю" двоє закоханих. хлопця вражає, як дівчина безжально топче "колоски пшениці, що нахилились до землиці". він згадує своє гірке дитинство, коли збирав колоски в поділ дитячої сорочки", пригадує матір, як вчила цінувати хліб, що впав на долівку, бо "те колоссячко вусате" — то невсипущий труд мозольний, то молодим — калач весільний.  а скільки чудових слів про хліб зберігає народ у своїй скарбниці — усній народній творчості! "хліб — усьому голова", "хліб — народне добро", "ціна хлібу — життя".  як пахне хліб? ви знаєте, як пахне хліб?   диханням косарів, вогнем гарячих діб,  трудом і творчістю, людським гарячим потом,  він пахне солодко, як пахнуть меду соти. –  запитує і стверджує любов забашта у своєму вірші "як пахне хліб".  ніхто не забуде і голодомор на україні. тож нехай він, хліб, — совість наша — буде завжди лежати на столі; на вишитому рушнику, а нашою першою молитвою нехай буде хвала хлібу. нехай на черствіє хліб, бо, як мовлять у народі, коли черствіє хліб, черствіє і душа, і совість. так буде все життя: хліб на столі. 

Отже. що таке дружба? насамперед, потрібно пам'ятати, що ніякої «дружби» не існує. тобто, існують відносини між людьми, які можна якимось чином характеризувати, і існує традиція називати певний тип відносин дружбою. але ніякої самостійної сутності під назвою "дружба" немає. є тільки реальні живі відносини, без імен і чітких обрисів.звідси випливає, що поняття, на кшталт "справжньої дружби", "справжньої любові" і тому подібних, по суті своїй, абсурдні. якщо реально існують тільки конкретне взаємодія між конкретними людьми, то як можна проводити межу між сьогоденням і не-сьогоденням, між дружбою і не-дружбою, між любов'ю і не-коханнямпроте, якусь грань проводити таки прийнято. і робиться це на основі штучної шкали оцінок. тут ситуація така ж, як якщо б спостерігати за хвилями в море. одні йдуть зліва-направо, інші - справа-наліво. а які з них справжні? як відокремити одні хвилі від інших, якщо все залежить від того, з якої ноги і на яку сторону встав спостерігач? так чи інакше, склалося вважати, що хвилі поменше - це дружба, а хвилі крутіші - це любов . але важливі щось не ярлички, які ми на них вішаємо, не наші думки, а самі хвилі. тобто, важливі конкретні живі стосунки з живою людиною, а не те, як ми їх називаємо, і під який шаблон намагаємося їх підігнати. так чи варто взагалі міркувати про те, що таке "справжня дружба"? давайте краще подивимося, що під дружбою розуміється на практиці, і до чого все це призводить. 

Джерело [дж ерело] 7 букв, 6 звуків, 3 склади. - 0 - 0 - 0 [дж] приголосний, дзвінкий, твердий, африката, [е] голосний, нелаб., ненаголош., з наближ., [р] приголосний, сонорний,  твердий, [е] голосний, нелаб., ненаголош., [л]  приголосний, сонорний,тввердий, [о] голосний, лаб., наголош. дзвон [дз вон] 5 букв, 4 звуки, 1 склад - - 0 - [дз] приголосний, дзвінкий, твердий, африката, [в] приголосний, сонорний, твердий [о] голосний, лаб., наголош., [н] приголосний, сонорний,  твердий. дзеркальце [дз еркал'це] 10 юукв, 9 звуків, 3 склади - 0 - - 0 = - 0 [дз] приголосний, дзвінкий, твердий, африката, [е] голосний, нелаб., наголош., [р] приголосний, сонорний, твердий, [к] приголосний, глухий, твердий,  [а] голосний, нелаб., ненаголош. [л']  приголосний, сонорний,  м’який, [ц] приголосний, глухий, твердий,  [е] голосний, нелаб., ненаголош.