Придумать диалог на украинском языке на тему прогулка с другом в выходной день.подчеркнуть диеслова, обозначить их час

-привіт, друже! -привіт. -як пройшли (м.ч.) весняні канікули? -канікули були (м.ч.) дуже веселими і цікавими, а у тебе? -у мене теж, а що ти робив (м.ч.) під час канікул? -я грав (м.ч.) з друзями, катався (м.ч.) на роликах, велосипеді, скейті і не забував (м.ч.) про є завдання. -у тебе дійсно були (м.ч.) цікаві канікули, а я з батьками вирушили (м.ч.) в карпати, у мене теж дуже багато вражень! -карпати - це дуже гарне місце відпочинку.давай зустрінемося (майб.ч.) з тобою на вихідних, поспілкуємося (майб.ч.) і ти мені більше розкажеш (майб.ч.) про свій відпочинок у карпатах, покажеш (майб.ч.) фотографії? -звичайно, давай.давай зустрінемося (майб.ч.) в нашому парку в суботу о четвертій, як тобі? -дуже добре, до зустрічі!

-бувай!

Літнє сонце поступово підбивалося до полудня. воно торкалося лагідним промінням вершечків дерев, далі стало проникати все нижче, сипнувши своїх іскор аж на нижнє гілля могутніх велетнів- дубів. і від цього листочки стали ніби прозорими від такої позолоти. сонце по-приятельськи обняло могутні плечі богатирів, пробігло промінчиками аж до землі й ніби ненароком завмерло серед розмаїтості різнотрав'я: тут і лугові завсідники гусячі лапки, і подорожники зі свічками ніжно-рожевих квітів, і з величавою білою короною деревій. трав'яний килим зі строкатим візерунком прослався біля підніжжя лісових велетнів, ніби вшановуючи їхню велич. здається, що й вітер принишк, замилувавшись такою красою. стоять три дуби-велетні ніби побратими, які охороняють діброву з підлітками-дубочками, що видніються неподалік. і стільки в цьому краси, величі, що хочеться довго-довго милуватися такою картиною, — літо в розпалі.

Останнім часом це дуже важка тема для твору, тому що зими стають усе коротше й мало схожими на справжніми, оспіваними поетами, зображену художниками російську зимушку-зиму. батьки часто згадують веселі морозні дні з катанням на ковзанах, з лижними , навіть сани з юри описують із захватом. а в нас зараз клімат, на жаль, змінився. це називається « потепління». и все-таки бувають такі чудові деньки в грудні-січні, коли прокидаєшся, а кімната сіяє, начебто від безлічі яскравих електричних лампочок, а скла на вікнах розписані чудесними візерунками й сонячними зайчиками бігають по стінах, відбиваючи дзеркальні поверхні. правда, здається, від цього яскравого сяйва в кімнаті прохолодніше, особливо, якщо за вікнами лежить (або йде) сніг і засніжені гілки у кімнату. але ця прохолодь радісна, вона бадьорить, хочеться скоріше підхопитися й зайнятися чимсь корисним. а якщо це вихідний, я намагаюся швидше поїсти й трошки по будинку, щоб скоріше, схопивши санки, утекти у двір, де вже чимало носиться таких же щасливих моїх друзів. не лижі, не ковзани — саме санки в такий ранок мені потрібніше всього. ми будемо катати один одного, спускатися з гірки (невеликий, але справжньої), ми зліпимо снеговиков, різних і багато. так, зимовий ранок у вихідний — це чудо