Склади текст-розповідь за малюнком на тему «вже повсюди йде весна»

Вже повсюди йде весна. Все яскравіше світить тепле сонечко, небо стало блакитним та безхмарним. Усе зазеленіло, росте свіжа травичка, розпускаються деінде квіти. Цвітуть і розпускають листя дерева. Птахи прилітають з виріїв і повсюди чутно їх веселе щебетання. На вулиці вже зовсім тепло. Нарешті настала весна!

1 Дмухнув вітер понад ставом,  і сліду не стало.  (складносурядне речення, єднальний зв*язок)

2 Хай вітер дерева колише й співають в садах солов’ї! (просте речення)

3 Він хотів одразу встати, але штурман наказав відпочивати.  (складносурядне речення, протиставний зв*язок)

4 То пронесеться над болотами чайка, то промайне бистрий баркас.  (складносурядне речення, зіставний зв*язок)

5 Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила, і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають.  (складносурядне речення, єднальний зв*язок)

6 Чи може щось наплутано віками, і атом вручено нам безрозсудно рано?  (складносурядне речення, протиставний зв*язок)

7 Нічна звивається стежина, зітхає море віддалік, дурман акацій парком лине, роса голубить квітів лик… (складносурядне речення, розділовий зв*язок)

8 Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля.  (складносурядне речення, зіставний зв*язок)

9 Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін. (просте речення)

10 Низенький чоловік махнув рукою, і машина зупинилася від’їхавши трохи вперед.  (складносурядне речення, єднальний зв*язок)

11 Хмари були світлі, і усміхнене сонечко лоскотало волосся, але за обрієм насувалась грозова хмара.  (складносурядне речення, єднальний та протиставний зв*язок)

12 На порозі стоїть бабуся, навкруги тиша, скрізь ясно, з поля вітерець віє, з гаїв холодок дише. (складносурядне речення, розділовий зв*язок)

Коли я літнього дня бадьорою ходою йду лісовою стежкою, я бачу як гарні мальовничі картини, так і потворні сліди перебування у лісі невихованих людей. Боляче бачити гору сміття там, де ще вчора була галявина з різнокольоровими квітами. Кущ, де сьогодні з раннього ранку тьохкав соловей, вже зламано. Повертаючись додому, йду понад річкою і зупиняюся, схвильований гарним краєвидом. Милуюся барвами надвечірнього неба, дивлюся на високу могилу, що майорить на іншому березі - і тут бачу, як по річці пливе пластикова пляшка. Люди, не можна бути такими свинями! Бережіть природу, бо запасної планети у нас немає. Природа - це наш дім, так не смітить у своєму домі!