Розкласти на склади слово усміхається

ответ:З раннього дитинства у книжках, які мені читала мати були чудові приклади справжньої дружби, яка не знищувалася з ходом часу, а ставала лише міцнішою. Дружба - це поняття, яке не дає можливості підібрати слова, бо справжній вірний друг - це саме скарб. Хтось знаходить собі гарного друга змалку, граючись на дворі чи катаючись на гойдалках, а хтось пізнає дружбу вже у дорослому віці.

Мені шкода людей, які за своє життя не пізнали сенсу цього незабутнього відчуття близької людини поряд. Наразі у світі багато підробок, та мені здається жахливим, що хтось намагається підробити дружбу.

Як писав М Коцюбинський: «Дружба має різні прояви, але закон у неї один - вірність». Не потрібно мати щось незвичайне, не потрібно бути іншим, потрібно лише бути чесним в першу чергу перед собою. Бо людина, яка не бреше собі завжди буде чудовим другом, який зможе надати гарні поради.

Друзі - це скарб. Ніколи не потрібно забувати про це.

Подробнее - на -

Объяснение:

моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.

той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.

на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.

ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.

але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.

більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.

коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.