Що таке батьківщина? що таке батьківщина? за віконцем калина, тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі, дужі руки у тата, під тополями хата, під вербою криниця, в чистім полі пшениця. зміни слова бабусі, матусі, тата так, щоб вони відповідали на питання хто? добери до них спільнокореневі слова

Для кожної людини є та земля,на якій народився і живеш,та країна з якою повязуєш життя-цеБатьківщина!Її не вибирають як не вибирають батьків .Можеш вибрати друзів і дружину-вибрати не можна тільки Батьківщину!
  Слова Батьківщина і батьки є спільнокореневими,і для людини це-коріння,яке дало життя.Люблять Батьківщину не за те що вона велика,а за те що вона своя.
 Батьківщина-це рідний дім,де на тебе чекають завжди з любовю і надією.Рідна земля дає нам сили для життя.Достатньо подивитися на голубе небо і думкою,як у тій чудовій пісні.Полинути аж до сонця і зірок.Поглянути на Землю-і нам відкриється нова планета-край що нагадує собою серце-Україна співуча рідна моя земля.
      І моє серце саме з нею!

Ми багато разів ще в школі чули треба берегти оточуючий нас світ, природу нашого краю, не рубати живих дерев, не наносити ніякої шкоди екології нашої місцевості. Але ми ніколи з Вами не замислювались, чому так не можна робити, і які наслідки можуть бути після таких дій. Частіше всього ми живимо і не помічаємо краси навколишньої природи, свіжого аромату трав та квітів, квітучих дерев, і ще багато чого, здавалось би не важливого, не помічаємо – значить не цінуємо, але тільки ми це втрачаємо відразу усвідомлюємо,як багато, це для значить, і намагаємось щось змінити, виправити. Але навіщо виправляти помилки, коли їх можна просто не робити. Потрібно турботливіше ставитися до всього, що нас оточує. Приділяти більше уваги природі, навесні намагатися саджати більше дерев, дерева – це наш кисень, яким ми дихаємо, прищеплювати в наших дітей любов і повагу до природи, навіть робити зауваження дорослим людям, коли бачите, що може трапитись щось недобре. Пишіть що саме ви зробили для того, щоб зберегти нашу екологію. На вашому прикладі і інші захочуть зробити щось корисне. В усякому разі дуже хочеться на це розраховувати.

Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні. Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда. Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.