Укотрому рядку всі слова вжито в переносному значенні: а) вечірнє сонце, пливуть човни, далека дорога б) перешіптуються зорі, шелестять сторінки, солов’їна мова в) зелені кислиці, тонка нитка, ніс корабля г) дозрівають яблука, сіли сутінки, зелене листя

 Б) перешіптуються зорі, шелестять сторінки,солов’їна мова 

ВИБІР ШЛЯХУ

Його  охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне  у невідоме?» І він зупинився серед шляху, подивився навкруги. Хоча дорога стелилася рівна й широка,  він не міг іти далі:  неспокій і невдоволення собою переповнили його. А обіч  дороги громадилися вершини, які здавалися  стрімкими й неприступними.
Їх оточували непрохідні хащі,  яруги, стрімчаки й бескиди…
І все ж він  зійшов з  дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою кволість, не могли піти за першопрохідцем.
А були й такі, що  заздрили й  зневажали сміливця.
Але він здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий!
А йому  йшов тридцять другий. За спиною в ньогоі вчителювання,  участь у боях,  робота в  газеті художником, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали  дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим.
А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Він  почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі  він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає назавжди мольберт, фарби, картини, поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його в Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три  слова:
— Хочу стати режисером!

Лист самому собі 45-річному
Доброго тобі дня, дорослий "я"!
Шкода, що я можу написати тобі, тобто самому собі, листа, але не зможу отримати відповіді. Мені дуже цікаво, чи вдалося мені через стільки років досягти того, чого я хочу досягти зараз. Наприклад, я хочу стати ветеринаром. Чи стану я ним або, може, зміню свою думку і стану кимось іншим? А ще б хотілося б знати, яка в мене буде дружина і чи будуть у мене діти. Звісно, через багато років я про це дізнаюся й сам. Але цікаво-то мені зараз. Сподіваюся, що тобі все вдалося і ти задоволений життям. Сподіваюся, що ти здоровий, щасливий і успішний, і батькі теж. Бажаю тобі залишатися таким ще довго-довго, років до ста. 
З найкращими побажаннями,(ім'я)