Притормозіть на зупинці це словосполучення?

Так. Це також словосполучення. 
Словосполучення має головне і залежне слово.

Дотримання божих заповіведей під час великого посту

Объяснение:

Перш ніж говорити що б то не було про духовну складову посту, потрібно звернути увагу на те, як ми будемо харчуватися. Адже найпомітніше під час посту саме харчові відмінності. Сенс посту-не в тому, щоб не їсти тваринної їжі (їжа сама по собі не робить нас ні ближче до Бога, ні далі від нього). Все ж ми – істоти з плоті й крові, і питання нашого харчування надзвичайно важливе. Загальне правило: харчуватися потрібно так, щоб відчувати легкість. Можна обтяжити себе і пісною їжею. І не “зациклюватися ” на їжі. 

ВІДМОВИТИСЯ ВІД БУДЬ_ЯКОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ.

Піст-час нашого звільнення. Звільнення від того, що нас поневолює. У цей час ми можемо зробити маленький подвиг: відмовитися від руйнівної прихильності. У кожного він буде свій. На цей час хтось повністю утримується від алкоголю, хтось-від куріння, а хтось-від телесеріалів,обмови… Подібних подвигів не варто вимагати від інших, але самому добре спробувати.

МОЛИТИСЯ РЕГУЛЯРНО.

Піст без молитви – зовсім не піст. Свою звичайну “немолитвенність” нам зручно списувати на ритм міського життя, сімейні турботи, проблеми та ін.Але спробуйте під час посту звільнити для молитви хоча б по 10 хвилин вранці і ввечері. Можна читати звичайні ранкові та вечірні молитви або щось ще, наприклад, Псалтир, але під час посту до цих молитв потрібно додавати ще одну – коротку і ємну молитву святого Єфрема Сирина, що задає «тон» на ці тижні.

ЧИТАТИ ПИСАННЯ.

Під час Великого посту Церква за щоденними Богослужіннями прочитує три старозавітні книги: Буття, пророка Ісаї і Притчі. Існує також благочестивий звичай за час посту прочитувати самостійно всі чотири Євангелія. Важко бути християнином, не знаючи Писання. Якщо ви ще не прочитали повністю Старий і Новий Завіт-надолужте згаяне за майбутні сорок днів. А якщо вже подужали всю Біблію, не думайте, що цього достатньо: властивість нашої пам’яті така, що ми, на жаль, багато забуваємо. Постарайтеся читати Писання регулярно, найкраще кожен день, в спокійній обстановці, де можна зосередитися. Буде чудово, якщо після читання ви знайдете час трохи поміркувати про прочитане і подумати, як співвіднести Писання зі своїм життям.(З айфонів у чергах,на зупинках..).

На життєвому шляху трапляються різні випробування. Є проблеми, які вирішити просто, але буває й так, що не людина долає перешкоду, а перешкода нищить людину. Тому мені здається, що не кожен може стати кращим після сутички з труднощами.Неможливо жити так, щоб ніякі проблеми не виникали перед вами. І шлях кожного — це їх послідовне вирішення.Нерідко трапляється, що людина падає духом і проблема здається їй нездоланною фортецею. На жаль, не завжди поруч може опинитися хтось, здатний підтримати, до Яскравим прикладом цього є Чіпка головний герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», що під тягарем проблем і невдач зійшов на криву стежку й став пропащою силою. Вирісши в злиднях, в атмосфері ворожості, згодом він мав проблеми з власного землею та панством, що підірвало віру в добро й справедливість. Так у його душі закипіла ненависть до всіх людей. Своє горе Чіпка заливав горілкою, почав грабувати, урешті-решт став на шлях убивства. Він намагався подолати перешкоди, але вони, на жаль, здолали його.А скільки юнаків і дівчат нині знаходяться у виправних колоніях за злочини, які вони скоїли в безвихідних, як їм здавалося, ситуаціях. Щодня в новинах ми чуємо якусь історію про загублену долю. А нещодавно в сусідньому зі мною будинку 20-річний юнак через нещасливе кохання заподіяв собі смерть. Безперечно, це слабкодухість. Але як їй запобігти?Підсумовуючи, мушу сказати, що життя дуже непередбачуване. Коли виникає проблема, не кожна людина має силу волі здолати її, і, як не прикро це констатувати, потрапляючи в безвихідь, слабкодухі опускаються на дно життя або зводять із ним рахунки.