boro-1973
?>

Твір-мініатюра на тему "шаблі ранить голову, а слово душу"

Украинская мова

Ответы

АлександрАнатолий
ШАБЛЯ РАНИТЬ ТІЛО, А СЛОВО — ДУШУПерше речення одного з Євангелій — «Спочатку було слово». Саме завдяки силі Божого слова, як розповідається в Біблії, народилася земля, все, що існує та живе на ній, навіть людина. Людство завжди вірило й продовжує вірити в силу слова, недарма в селах і досі існують різноманітні замовляння проти різних болячок. Люди дають імена своїм дітям, прислухаючись до їхнього звучання, називають човни та літаки тільки позитивними назвами, вірячи, що це збереже їх від лиха. У давнину в школах навіть навчали ораторського мистецтва, бо найкращі оратори завжди були в пошані серед простих людей, оскільки вміли впливати на них.Слово — сильна зброя. Та, як і будь-яка зброя, воно може використовуватися як у мирних, так і в воєнних цілях. Словом можна не тільки дошкулити супернику, але й сильно вразити його. Після серйозної сварки ми завжди дуже переживаємо, а якщо сварка ця відбулася з близькою людиною, нам може й боліти. Звичайно, це не тілесний біль, бо ран на тілі сварка не лишає, але душу ранить. А якщо суперечка виникла на пустому, образили нас незаслужено, то душевні рани будуть глибокими, довго гоїтимуться. Погане слово може навіть убити, бо переживання після почутого можуть спричинити, наприклад, серцевий напад,ідо призведе до фатальних наслідків. Буває й так, що навіть правда, сказана кимось, виявляється настільки гіркою, що слабка людина може навіть спробувати вчинити самогубство.На щастя, слово, як і будь-яка речовина, може бути як отруйним, так і цілющим. Слово підтримки, заспокоєння, дружня порада допомагають нам вистояти в скрутній ситуації. Слово як лікувальний засіб використовують навіть у сучасній медицині: психологи розмовляють із пацієнтом, намагаючись виявити причини його стану й до йому. Слова інших людей — вольових, сильних — в усі віки зрушували цілі народи на глобальні зміни, спричиняли революції й перевороти. Зі словами «За Батьківщину!» під час воєн навіть майже беззбройні солдати творили справжні дива, долали ворожі армії.Вдало дібране слово завжди буде влучним, спричинить бажаний результат. Тому не можна говорити, не оцінивши наперед наслідків, котрі можуть спричинити наші слова. слово — сила, і тільки якщо вона буде розумною, вона працюватиме на добро.
gelena03
З великої букви пишуться ремарки, які вказуюсь на ставлення слухачів до якоїсь особи, інші ремарки, %) стоять після закінченого речення: Мова — категорія Загальнонародна, вона характеризує відмінності народів, а не суспільних класів («Сучасна українська літературна мова»). Мова є духовне надбання усього народу, всієї нації… (Там же); Катря. Мамо, цитьте! (Прислухається). Хтось іде до нас; може, лікар? (Біжить з тривогою; дивиться за ворота) (Стар.).

Примітка. З великої букви також пишеться перше слово рубрики тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою; перше слово прямої мови після двокрапок; початкове слово постанови, резолюції, протоколу; після двокрапки за словами «Слухали», «Ухвалили» в про-токолі. (Довідкова література з цього питання: «Український правопис», «Довідник з українського правопису».)

Велика буква у власних назвах 
Oksana373
Рід незмінюваних іменників визначається за такими правилами:
а) назви осіб мають рід відповідно до статі: мсьє, денді — чоловічий рід; мадам, леді, пані — жіночий;
б) назви тварин мають, як правило, чоловічий рід: кенгуру, поні, шимпанзе, колібрі, але цеце (муха), івасі (риба) — іменники жіночого роду;
в) іменники — назви неістот належать до середнього роду: боа, кашне, шосе, галіфе, але авеню (вулиця), пушту, урду (мова), кольрабі (капуста) — іменники жіночого роду; сироко, торнадо (вітер) — іменники чоловічого роду;
г) власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: Туапсе — місто (середній рід); «Юманіте» — газета (жіночий рід); Міссурі — річка (жіночий рід); Кюсю — острів (чоловічий рід);
ґ) у складноскорочених іменниках, утворених із перших букв або звуків, рід визначається за родом головного слова словосполучення: ГЕС — гідроелектростанція (жіночий рід), СКБ — спеціальне конструкторське бюро (середній рід). У словосполученні і реченні рід незмінюваних іменників виражається за до слів, із якими ці іменники пов´язані: красива леді, широке галіфе, кришталеве бра, «Юманіте» повідомила, Міссурі розлилася, шимпанзе стрибнув

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Твір-мініатюра на тему "шаблі ранить голову, а слово душу"
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Shurshilina850
andyrvo
elenaperemena8
Серопян
Andrei
Yurevich
Альберт Луиза1595
evavard
inris088
korneevaa
stalker2201
Rakitin
О. Карпов1691
Deniskotvitsky6422
ANDREY261965