Тест - міркування хліб - це святиня. сполучення слів: я переконана, на мою думку, вважаю, важка праця, багато професій/, , сіють, збирають урожай, землероб, мірошник, пекар, продавець

Хліб — це святиня. Його
потрібно  берегти. Я  переконана в тому, що не можна  зневажливо ставитися  до 
хліба: гратися ним,  кидати хліб
на землю.  На мою думку, коли хліба обмаль
— його не може замінити ні золото, ні  інші
 коштовності. Для того, щоб кожен день хліб
був на нашому столі  потрібна важка  праця 
людей  багатьох професій. Землероби
навесні сіють зерно, літом доглядають поля з хлібом, а  потім збирають  щедрий  урожай.
 Мірошник  меле із  зібраного зерна  борошно,  щоб  пекар
міг  спекти з  нього  духмяний  хліб. Продавець в  магазині кожен 
день зранку  поспішає  на роботу, щоб продати  нам  свіжий
, смачний  хліб  до сніданку. 
Вважаю, що  найбільше  багатство — хліб.  Він  сильніший
за все, смачніший  за  все,  насущний
і  святий  хліб  із
 нашого поля.

вулиця мого дитинства

    у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це ву­лиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'я­таю про неї і повертаюся туди.

    це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.

    наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

    запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

    нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятни­ком — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.

  яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовто­му листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по пре­красному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. від­чуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.

напиши, що ти написав і далі...

виявилося, що Сергій не любить природу бо, він почав ломати гілки дерев... Наталка теж е любить, вона топталася по траві, кричала, що всі пташки улетіли. А Саша зовсім хотіла зламати це гніздо. Поки діти сперечались, пташка прилетіла додому. тільки Микола став біля гнізді, дивився на пташку і ніби розмовляв з нею, а діти тим часом...

- Ти неправий, вона не прелетить, зламаємо його - казала Саша

- А може прелетить- говорила Карина

-Ні не прелетить - перемовлявся Миишко

- Ну , а тепер ви бачите хто більше любить природу - сказав Микола

Запала тиша...Пташка не співала, мовчала...

- ну, ні справвді... ну.. я згоден з Миколою - раптом сказав сергій