Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення. текст називається" у батьківській хаті"

У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх. Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво. Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий талант у колоритні орнаменти. Під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. Біля стола попід стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди складався одяг, рушники тощо. Недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. На ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували для хатніх справ. Я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть, святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова: Хата моя, біла хата, Казко тепла й доброти…

ответ:

-доброго дня, алло мазур.

-доброго дня.

-я чула про курси журналістів, і хотіла б прийняти участь у цьому.

-чудово, нам якраз потрібні юні перспективні люди, щоб в майбутньому вони стали відомими та успішними. розкажи, будь ласка, про свої навички.

-мені подобається збирати інформацію, складувати все до купи, дізнаватися про щось нове, працювати в команді або самостійно.

объяснение:

-чи готова ти до тяжкої роботи?

-так. я давно за вами спостерігаю, мені подобаються ваші статті і ваша робота. я б хотіла бути такою як ви, якщо мені, звичайно, .

-дякую, мені дуже приємно. я бачу в тобі потенціал до цієї роботи, і в твоїх очах можна побачити бажання. ми з комісією обговоримо питання щодо вас, і ми вам зателефонуємо.

-дякую, вам, гарно. буду чекати дзвінка. до побачення!

- до побачення! всього найкращого.

ответ:

якби у мене була машинка часу (якась портативна, куплена до дня народження в супермаркеті), я насамперед відправився б у дитинство своїх дідуся і бабусі. аж надто цікаво вони про нього розпові. дитинство це було п’ятдесят років тому.

дід і бабуся росли радянськими дітьми, з червоними значками жовтенят, а потім і піонерами з червоними краватками на білих сорочечках. я уявляю, як пішов би по вулиці і зустрів би їх, коли вони поверталися зі школи. вони жили в одному районі міста, тільки ходили в сусідні школи.

бабуся грала в ляльки, а дід – машинками і солдатиками, адже тоді не існувало ще ніяких ігрових приставок і «мобілок». чи не сиділи діти за комп’ютерами і планшетами годинами. книги для навчання вони шукали не в інтернеті, а в бібліотеці. і білизна в пральній машинці доводилося викручувати самому, автоматів не було.

объяснение:

что