Скласти поширене речення із непоширеного "моя собака весело гавкає"

Коли я збираюсь погодувати свого улюбленця,моя собака весело гавкає.

-От прийдемо зараз додому і сяде за свій комп'ютер, відірвати не можна.

-Що да то да... Скільки лиха вже сталось через цей клятий інтернет. Он у Семенченків з сусіднього під'їзда так грощі вкрали.

-А це як так?

-Знаєш інтернет-магазини є?

-Ну.

-Так от беруть деякі люди купляють оплачують через інтернет а товар не приходе і ніколи не прийде.

-Ого. А що ж вони таке хотіли купити?

-Сергійку автомобіль роботизований на керуванні.

-Мабудь багато грошей аферисти забрали.

-Та вони чим і приваблюють- тим що товар нібито дешевше ніж у інших, от у них і частіше купляють.

-Ого як хитро. А я знаю що деякі ман'яки можуть через інтернет про тебе дізнатись усе. Де ти живеш, що їси, на що алергія, який улюблений колір і що ти ненавидиш.

-Це ж треба, я користуюсь інтернетом для того щоб фільми і рецепти дивитись, донька і син інфомацію, чоловік різні поробки, ремонти автомобіля дивиться, а інтернет окрім джерела інформації є ще й загрозою життю і гаманця.

Доброго дня (як звуть вчительку и т.д.)! Ми з Вами не бачились ось уже два роки. Водночас це не так і багато часу, але з іншої сторони - складається враження, що пройшла ціла вічність. Ось я згадую, як Ви до нас трепетно ставились, як Ви нас зустрічали розгублених малят, коли ми вперше переступили поріг школи. Ви нас заспокоювали, підтримували у всьому, Ви раділа кожному нашому досягенню і по-справжньому засмучувалися кожній нашій поганій оцінці. Ви вчили нас бути добрими, щирими, ділитися з іншими і допомагати один-одному у важку хвилину. Ви навчили нас любити рідну мову і читати книжки, не тому що треба, а тому що це цікаво. Ваша наука стала мені дійсно у пригоді. І я Вам хочу сказати щире дякую за все те, що ви зробили для мене і для всіх моїх однокласнів.