Скажіть будь ласка прислівя з словами: безкорисливий, безлад, ніколи, віддалятися, відцвітати, нелогічний

 У корысти всегда рожа бескорыстна.
Краще свій безлад, ніж чужий порядок. 
Излишние порядки те же беспорядки.
Беспорядочный человек не проживет в добре век.
Где слово с делом расходится, там непорядки водятся. (украинская).
Лінивому все ніколи 
Добра праця ніколи не пропадає.
 Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Той ніколи не матиме справжніх дру­ зів, хто боїться мати ворогів

У наш час інформаційних технологій можемо безпомилково ствержувати що двері до будь-яких знань відкриті кожній людині.Але помічаємо ,що школярі не надто наполегливо засвоюють матеріал.З одної сторони знання шкільної програми можна вважати як потрібними так і нав"язаними.Учнів не вчать цікавитись,а вчать мовчазно,наче раби,приймати те що не завжди подобається.Хороший вислів :"Гризти граніт науки".Коли нам потрібні сучасні,необхідні для життя плоди розуму власних міркувань,солодкі та життєво необхібні як вода,ми гриземо камінь.Молодші школяри які привикли до думки,що їхні питання "недоречні" з погляду страших ,замикаються та небажають розвиватись у пізаннні світу.Не тільки шляхи до знань відкриті кожному але й бажання.Інше питання чи до оточення власної сім"ї,домашня та шкільна атмосфера,розвивати це натхнення дослідження основ буття,чи замкне юний розум.Коли дитина усвідомлює що її бачення є байдужі суспльству,відповідно в неї гасне потяг до життя,його різнобічності.Наступна та найскладніша для батьків стадія,це період пожинання їхніх плодів виховання,а саме підліток спирається на авторитети,що приносить світ,а не на вибір власних переконань.Важливо віднайти особисту жагу до правди,знань,боротись за неї,незважаючи на думку соціума,та рости у напрямках які цікавлять тебе.Такі люди стають вчителями для інших,повадирями сліпих,вони необхідні сучасному світу,який старається погасити вогні дитячих очей.Ці особистості приносять найбільшу користь.

Н.в.           шістсо́т сімдеся́т чоти́ри

Р.в.            шестисо́т сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х

Д.в.           шестиста́м сімдесяти́ (сімдесятьо́м) чотирьо́м

Зн.в.   шістсо́т сімдеся́т (сімдесятьо́х) чоти́ри (чотирьо́х)

Ор.в.    шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) сімдесятьма́ (сімдесятьома́) чотирма́

М.в.     на/у шестиста́х сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х

Н.в.      дев’ятсо́т вісімдеся́т п’ять

Р.в.      дев’ятисо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)

Д.в.      дев’ятиста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) п’яти́ (п’ятьо́м)

Зн.в.     дев’ятсо́т вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) п’ять (п’ятьо́х)

Ор.в.    дев’ятьмаста́ми (дев’ятьомаста́ми) вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) п’ятьма́ (п’ятьома́)

М.в.       на/у дев’ятиста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)

Н.в.       сімсо́т шістдеся́т ві́сім

Р.в.       семисо́т шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)

Д.в.      семиста́м шістдесяти́ (шістдесятьо́м) восьми́ (вісьмо́м)

Зн.в. сімсо́т шістдеся́т (шістдесятьо́х) ві́сім (вісьмо́х)

Ор.в. семиста́ми (сімомаста́ми) шістдесятьма́ (шістдесятьома́) вісьма́ (вісьмома́)

М.в. на/у семиста́х шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)

Н.в.   п’ятсо́т дев’яно́сто шість

Р.в.         п’ятисо́т дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)

Д.в.         п’ятиста́м дев’яно́ста шести́ (шістьо́м)

Зн.в. п’ятсо́т дев’яно́сто шість (шістьо́х)

Ор.в. п’ятьмаста́ми (п’ятьомаста́ми) дев’яно́ста шістьма́ (шістьома́)

М.в.         на/у п’ятиста́х дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)

Объяснение: