Харків'янин (10 букв, 11 звуків, 4 склади), хлоп'ята (7 букв, 8 звуків, 3 склади), тьохкати (8 букв, 7звуків, 3 склади)

харкив'янин-10б 11з 4скл

хлоп'ята-7б   8з 3скл

тьохкати- 8б 7з 3 скл

харкив'янин-10б 11з 4скл

хлоп'ята-7б   8з 4скл

тьохкати- 8б 7з 3 скл 

1)для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя.

проте, мені здається, що в загальному, спільному для всіх значенні щастя – то гармонія.

не так багато треба нам у сучасному житті. у всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. а ось без спілкування людина жити не може. обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це все закладено в природі людини. крім того, спілкуватися з цікавими людьми – велике задоволення.

тому в кожного з нас (за винятком людей зі складним характером або тяжкою долею) є друзі, а серед них обов’язково найкращий, найближчий. людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого?

ще дуже важливо мати роботу, яка тобі цікава, вільний час, який можна провести згідно зі своїми бажаннями, родину, яка завжди тебе підтримає.

особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. я мрію жити у доброму   світі.

2)для щастя потрібно не багато. лише здоровья моїх близьких та звичайно друзі які в будь-яку хвилину зможуть та підтримати мене. я дуже ціную те,   що в меня є такі рідні для меня люди.без них   не було б щастя, адже що може бути гірше самотності

3) коли промовляєш це слово, то кожний з нас думає про щось своє. для когось це просто поспілкуватись. для інших нема нічого кращого, ніж виїхати на природу. є й такі, для яких щастя — з'їсти щось смачне, подивитись "телик". 

я довго думала, а що є щастя для мене? тепер я знаю! це бути поруч із людьми, яких любиш, знати, що вони здорові, що в них усе гаразд. щастя для мене — погуляти з братиком, йому порадою, зробити щось для своєї сім'ї, матусі. мене охоплює приємне відчуття щастя і тоді, коли я дивлюсь на красивий захід сонця, килим із золотих листочків.  комусь видається дивним питання "що таке щастя? " цей стан справді важко пояснити, його можна тільки відчути. мені стає сумно, коли я думаю, що десь маленькі діти не знають дитинства, не розуміють, що таке щастя. можливо колись буде так, що люди всього світу прокинуться і скажуть: "ми щасливі! " тоді не буде злодіїв, вбивств, війн. по вулицях будуть ходити щасливі усміхнені люди. вони будуть намагатися робити приємне один одному.  на жаль, сьогодні в україні набагато менше щасливих людей, ніж хотілося б бачити. чому так? справа не лише в економічних проблемах. як на мене, мало хто із сучасних українців опанував науку бути щасливим. та це й не дивно: її не навіть у найкращих вузах. і замість щастя людина чомусь отримує гроші і владу або злидні і хвороби.  чи існує рецепт щирого українського щастя? чи мас воно бути якимось узагальненим, спільним для всього людства, чи ні? здасться, слово "щастя" існує в усіх мовах світу. намагаймося ж і ми, українці, отримати частку того вселенського, інколи такого примарного щастя!   кожній людині для щастя не так вже багато і потрібно: велика дружна родина, хороший настрій і, звичайно ж, — любов! а ще ми повинні поважати один одного. усюди лунатиме сміх щасливих дітей, у яких буде прекрасне дитинство. і щасливі люди всього світу тоді дійсно стануть братами!  

у кожної людини є своє , особливе покликання. на мою думку покликання - це те, до чого лежить душа, серце. те чим би хотілося займатися увесь час, з чим пов'язати майбутнє. для себе я ще не вибрала певної дороги і поки, що тільки шукаю своє покликання. звичайно, хочеться щоб те, що подобається мені приносило й користь людям. скільки відважних людей: пожежники, рятівники, ми вважаємо їх героями, а вони лише присвятили своє життя своєму покликанню. але як же важко правильно визначитись. здається, а що ж тут складного, треба просто займатися тим, що подобається. потрібно визначити пріорітети в житті - за ким йдемо і кого слухаємо?

ми виконуємо своє покликання не тільки тодів, коли в нас успіх і ми на хвилі підйому, а саме тоді, коли важко, коли безвихідь, коли здається, що нічого не відбувається. авраам вииконував своє покликання, коли чекав, йов - коли страждав, естер - коли могла бути кожна людина має свій неповорний шлях, який вона повинна вибрати і йти ним ціле життя.