Ть з редакцією таких речень дипломом нагороджується серко марина павлівна, учениця херсонської зош і-ііі ступенів № 39. ми повинні самоорганізуватися для успішного виконання завдань виховний захід проводиться в актовому залі для всіх бажаючих. до вітального слова за ться голова батьківського комітета

Лес уже сбросил листву. дни наступили пасмурные, но тихие, без ветра, настоящие дни поздней осени.в такой тусклый день идешь по лесной тропинке среди молодых березок, дубов, осинок, среди кустов орешника. не слышишь пения птиц, шороха листьев. только иногда упадет на землю тяжелый созревший желудь. на голых листьях повисли капли росы от ночного тумана.далеко видно кругом. легко дышит осенней свежестью грудь, хочется идти все дальше и дальше по желтой от листвы тропинке.вдруг среди листвы видишь пестрый комочек. это птица обо что-то сильно ударилась во время полета.«надо взять ее домой, а то в лесу птицу мигом разыщет и съест лисица», – решаю я.

Батьки – це найголовніше у житті кожної людини. Це люди, які будуть поруч з нами протягом усього життя. Вони виховують нас і прищеплюють ті чи інші якості. З самого дитинства вони формують наш світогляд.

Часто можна почути: яблуко від яблуні недалеко падає. І це вірно. Кожен з нас схожий на своїх батьків. Діти, як губки, вбирають все, що відбувається навколо них. Вся та атмосфера, в якій вони росли, відбивається на їхньому характері. Батьки повинні пам’ятати, що діти – це маленька копія їх самих, дзеркальне відображення.

На жаль, не кожна людина може похвалитися хорошим вихованням. Деяким дітям приділяють малу кількість уваги, а то і зовсім не займаються ними. Але, в будь-якому випадку, саме батьківське виховання робить нас тими, хто ми є.

Ця проблема часто зустрічається в російській літературі. Письменники з усіх боків показують нам вагомість цього питання.

Одні з найяскравіших прикладів описує Л. М. Толстой у своєму творі “Війна і мир”, де розповідається про життя родини Ростових. Їхній будинок був сповнений любові, а в пошані були такі цінності як чесність і добросердечність. Діти ж – Наташа, Петя і Микола були сповнені доброти, розуміння і співчуття. Повною протилежністю була сім’я Курагіних, де цінувалися лідерські якості. Просування по службі і фінансове благополуччя вирішували все, тому діти – Елен і Анатоль, виросли аморальними егоїстами.

Також, це питання добре показаний в романі І. А. Гончарова “Обломов”. Ми можемо гати дитинство Іллі Ілліча, яке пройшло в родовому маєтку в Обломовці. Він був активним хлопчиком повним запалу. Як і іншим дітям, йому хотілося більше нових вражень і руху. Але, батьки так турбувалися про свою дитину, що заперечували будь-які прояви свободи. Оберігаючи його, вони створили атмосферу нудьги і ліні, відбили всіляке бажання роздумувати. Хлопчик увійшов у доросле життя абсолютно непристосованим, не маючи досвіду адаптації в новій життєвій ситуації.

Дані приклади яскраво розкривають сенс прислів’я “яблуко від яблуні недалеко падає і то, як сильно впливає виховання батьків на характер і світогляд дитини, адже саме вони своїми діями формують людини.