Переказ у незнайомому лісі термі! 1

Унезнайомому лісі уперше в житті сашко був у справжньому лісі. переважали тут сосни. високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. сашко змалку відрізняв сосну від ялини. принесе, бувало, мати під новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «оце тобі, саш-ку, ялинка. грайся, друзів запроси». та хлопець добре знає, що це сосна. ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. ось хоровод струнких берізок. вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. а що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.у лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. і знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. дивно, але раніше сашко не помічав пташиного гомону. скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’ї птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (за к.світличним).

Відповідь:

Що означає бути патріотом сьогодні? Бути українцем – це не не тільки носити вишиванку, співати народні пісні.Не достатньо просто жити в країні, потрібно працювати на її благо.Для кожного патріота дорога та держава, в якій він народився, виріс, де провів найкращі роки життя і продовжує жити далі.Патріотизм  проявляється в до нашим співітчизникам. Найяскравіше це ілюструютьукраїнські емігранти, які  допомагають одне одному ,роблять це безкорисно, лише тому, що вони є вихідцями з однієї землі. Про патріотизм судять не по словах, а по справах людини. Любов до Батьківщини є виявом гордості за свою рідну землю, за її матеріальні й духовні надбання. Це готовність захищати інтереси насамперед країни, а не власні.

Пояснення:

На мою думку, патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, готова її захищати в найважчі хвилини, людина, що живе і працює заради процвітання свого краю. Інколи, і навіть сьогодні, з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Сьогодення є прикладом цього, адже багато синів і дочок України віддали за неї найдорожче — життя. Ми стали свідками цього. Події Майдану, війна на Сході... І досі пролива­ється кров найщиріших патріотів. Історія свідчить, що українці в усі часи були патріотами. Про це розповідають історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Яро­слав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Ле­ся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко. Порушує тему патріотизму та засуджує балакунів-псевдопатріотів В. Самійленко в поезії «Па­тріоти». Справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який ...бачив душею Вкраїну І все, що вона добула. Письменник намагається до читачам не купитись на гарні слова, а дбати про свій край, любити рідну землю, працювати для неї. Я ще зовсім юна. І хоча життєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легко лю­бити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. Та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? Я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впевнена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рідним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонитися рідній оселі, захищати свою землю від ворогів. Отже, справді, справжніми патріотами є ті люди, які не розказують про любов до рідного краю, а захищають його навіть ціною власного життя, працюють і живуть задля його процвітання, примножуючи набуте.