Диевидмина слов, любиш, говорите, пишаються, знаемо, бачимо, бавимо

Любиш - 2 особа однини, ІІ дієвідміна.
Говорите - 2 особа множини ІІ дієвідміна.
Пишаються - 3 особа множини І дієвідміна.
Знаємо - знають - 3 особа множини І дієвідміна.
Бачимо - 1 особа множини ІІ дієвідміна.
Бавимо - 1 особа множини ІІ дієвідміна.

Для І дієвідміни характерні суфікси уть ють, при ІІ дієвідміні - ать, ять.

Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна.
В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне — там холодом війне.
Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.
Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно радяться. А журавлі піднімаються високо в небо й тривожно курличуть.
Любить Осінь заходити у садки. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють. А дятли радіють, зустрівшись із Осінню: голосно щебечуть, перелітають із місця на місце, шукають поживи на деревах. 
Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє. Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає пісню про срібні павутинки.

триста сорок п'ятий, триста сорок п'ятого, триста сорок п'ятому, триста сорок п'ятий, триста сорок п'ятим, на (у) триста сорок п'ятому;

чотириста дев'яносто третій, чотириста дев'яносто третього, чотириста дев'яносто третьому, чотириста дев'яносто третього, чотириста дев'яносто третім, на (у) чотириста дев'яносто третім;

дев'ятсот двадцять перший, дев'ятсот двадцять першого, дев'ятсот двадцять першому, дев'ятсот двадцять першого, дев'ятсот двадцять першим, на (у) дев'ятсот двадцять першим;

п'ятдесят восьмий, п'ятдесят восьмого, п'ятдесят восьмому, п'ятдесят восьмого, п'ятдесят восьмим, на (у) п'ятдесят восьмому;

двадцять другий, двадцять другого, двадцять другому, двадцять другого, двадцять другим, на (у) двадцять другому.