Текст опис розквитнилого соняшника 5-7 речень

За моім парканом розквітла чудесна квітка. Висока товста міцна ніжка на котрій багато великих темно- зелених листків. На дотик вони схожі на оксамит. Велика розкішна голівка жовтогарячого кольру постійно повернута до сонечка. Всередині голівки смачне чорне насіння. Мені ця квітка схожа на сонце. Я підійшла до бабусі і запитала, що за красуня красується за нашим парканом. Бабуся сказала, що це соняшник.

Н.в.- двадцять три; три тисячі чотириста вісімдесят один

Р.в.- двадцяти (двадцятьох) трьох; трьох тисяч чотирьохсот вісімдесяти (вісімдесятьох) одного

Д.в.- двадцяти (двадцятьом) трьом; трьом тисячам чотирьомстам вісімдесяти (вісімдесятьом) одному

З.в.- двадцять три; три тисячі чотириста вісімдесят один

О.в.- двадцятьма (двадцятьома) трьома; трьома тисячами чотирмастами вісімдесятьма (вісімдесятьома) одним

М.в.- (на) двадцяти (двадцятьох) трьох; (на) трьох тисячах чотирьохстах вісімдесяти (вісімдесятьох) одному (однім)

1. Б; 2. Г; 3. А; 4. А,Г; 5. В, Г; 6. 1- В, Е; 2. А, Б; 3. Г, Д; 7. 1 - Г  2-;  3- В 4- А; 5 - Б, Д; 6. - Е;  8. Того літа, гадаю, пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав  від Миколки, що, наприклад, не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так,

скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до  калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж, мабуть,  кортить побути разом.  Комусь іншому я, певно, й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого

за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! 9. Здавалося, дощ буде лити вічно. Нам здавалося, що ми вже під'їжджаємо до річки.

Объяснение: