Твір на тему " уважне дбайливе ставлення до людини - закон життя" або " що це значить - знайти своє покликання ? "

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.У моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості.Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових — це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.Я гадаю, що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.Хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей.І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє.А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною».Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли...» 

Останній раз, коли я ходила в кінотеатр, я дивилася там мультфільм. Це дуже цікавий комп'ютерний мультик, що називається «Шрек». У ньому з'єднані пригоди й любов. І жарт. Отже, сюжет фільму такий. Десь у лісі жило страшне чудовисько по імені Шрек. Воно було жахливим зовні, але з доброю душею. Люди його ненавиділи й боялися. Один раз Шрек урятував осла, що говорив людською мовою. Чудовисько й осів здружилися. Потім вони врятували прекрасну принцесу від злого принца, що хотів на ній женитися. Принцеса була дуже вдячна своїм новим друзям і залишилася жити з ними. Так вони втрьох прожили якийсь час, поки Шрек і дівчина не закохалися друг у друга. Однак Шреку соромно було зізнатися за його каліцтво. Один раз закохані посварилися, і треба ж було такому трапитися, що саме в цей день злий принц знайшов принцесу в лісі й забрал її із собою туди, де все було готове ксвадьбе.Принц навіть не догадувався, що принцеса зачарована із самого дитинства й після заходу сонця вона перетворюється в чудовиська. Урятувати дівчину від чарів могла б тільки та людина, що насправді її любить. Тому коли під час весілля із принцесою відбулися страшні метаморфози, наречений не був до цьому готовий: він розлютився, а гості сміялися. Саме в цей час з'явився Шрек і поцілував принцесу, і чуда не відбулося. Однак це не збентежило закоханих - тепер їх чекало щасливе життя разом. Вони одружилися й жили щасливо в лісі.

Провідну роль в організації і здійсненні навчально-пізнавальної діяльності відіграютьсловесні методи (розповідь, пояснення, бесіда, діалог, лекція та ін.). Учитель з до слова викладає, пояснює навчальний матеріал, а учні слухають, запам'ятовують і засвоюють.
Розповідь. Формування свідомості починається з роз'яснення учням найпростіших уявлень і понять у галузі суспільного життя, праці, науки і техніки, етики й естетики. Розповідь дозволяє раціонально викласти й обґрунтувати факти, поняття, погляди, норми і цінності суспільного життя.
Розповідь учителя – це опис подій і предметів, жива й образна форма монологічного викладу інформації; використовується в усіх класах; містить у собі переважно фактичні відомості (опис явищ природи і суспільного життя, подій, фактів, відомостей з історії, біографічні відомості, відомості про норми і правила поведінки та ін.). Для того, щоб розповідь, як метод навчання, мала вплив на свідомість учня, вона повинна бутияскравою, емоційною, виразною, викликати в дитини почуття і враження. Розповідь дозволяє подавати інформа-цію послідовно і систематично. Для її змісту характернаповнота інформації наукова достовірність, відповідна спрямованість. Ефективність розповіді залежить від того, як вона пробуджує думку учня, викликає у нього емоційне ставлення до почутих фактів, подій. Найбільш повне сприйняття розповіді відбувається тоді, коли в ній ясна тема, виділені основні факти, забезпечена логічна послідовність, що відображає рух думки від явищ до сутності.
Важливе значення має використання яскравих і доступних образів, а такожпроблемність, динамізм у поданні інформації, коли вчитель розкриває виникнення тих чи інших суперечностей у розвитку природи, суспільства, в науці, техніці, їх боротьбу, перемогу одних сил і поразку інших. При цьому вчитель висловлює своє ставлення до процесу і результату боротьби.
Щоб зміст розповіді був зрозумілий учням, необхідно спиратися на раніше засвоєні ними знання, їх життєвий чуттєвий досвід, чуттєве сприйняття, викликане в процесі розповіді.
Розповідь може містити різноманітні прийоми викладу — оповідання, опис, розмірковування, діалог.
Найважливішими вимогами до мови вчителя, що розповідає, є ясність, правильність, емоційна виразність, точність і простота висловлення думки, доступна для розуміння технологія.
Пояснення — розкриття вчителем найсуттєвіших властивостей того, що вивчається, його внутрішньої структури, зв'язку з іншими об'єктами. Здійснюється в формі розповіді, бесіди, лекції та ін. Пояснення створює в учнів зв'язне, логічно послідовне уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства, про наукові факти, поняття, про мораль, етику, естетику, право, загальнолюдські цінності та ін. Словесне пояснення відкриває вчителю широкі можливості виховного впливу на учнів.
Пояснення може забезпечити лише першу стадію засвоєння – сприйняття і усвідомленнянового знання. В учнів створюється початкове уявлення про новий зміст, складається певне ставлення до нього. Від цього в значній мірі залежить ефективність наступної роботи з метою формування моральної свідомості вихованців.
Логічний план пояснення визначається характером нової інформації, віковими особливостями сприйняття і мислення учнів, а також завданнями, що висуваються учителем перед учнями.