Протилежне за значенням до слова гора

яма,

гора-яма протилежне за значенням це антонім

                                          з сайту вікіпедія день перемо́ги   (рос.  день победы )  —  державне свято  радянського союзу , що відзначалося щорічно  9 травня   «на згадку про переможне завершення  великої вітчизняної війнирадянського народу   проти  німецько-фашистських загарбників»[1] . дата пов'язана з прийняттям  капітуляції німеччини   у  війні   в радянській зоні окупації в передмісті берліна карлсхорсті за  московським часом . встановлене указом президії  верховної ради срср   від  8 травня   1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества»[1] . у  1948році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували[2]. статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року[3] . з того часу урочистими  військовими   радянської армії на  червоній площі   в  москві. також святкувався у деяких країнахваршавського договору

  ніколи раніше не малював тарас олією. звик до  акварелі, виходило непогано.а що як спробувати написатиолією автопортрет?   кажуть, самого себе малювати важко. ніби й знаєш себе добре, а спробуй передати на полотні свій характер, настрій, показати усе, що в тебе на душі  тарас відчинив навстіж вікно, поставив біля себе велике дзеркало. пильно й прискіпливо почав роздивлятися кожну рисочку свого обличчя, ніби бачив себе вперше.   зробив підмальовок, тоді узявся за пензлі. невдовзі з темного овалу полотна виступило бліде й змарніле юнацьке обличчя. тарас нещодавно перехворів, тому очі глибоко позападали,  вилиці виступали чіткіше.  глибока втома зачаєна у невеликих темних очах юнака. різкою зморшкою перерізане високе світле чоло. гірко переломлені вуста. безрадісний вираз застиг на блідому обличчі.   тарасові — двадцять шість. лише два роки минуло, як він викуплений з кріпацтва. та мучаться у рабстві сестри й брати. скільки кривди й горя навкруги!   стрімкий поворот голови, енергійний рух портретованого назустріч глядачеві засвідчує силу духу й незламність. адже вийшов уже перший тарасів «кобзар». уже відчув юнак у собі силу таланту поета, а тепер ось перед мольбертом і художника!   робота посувалася швидко. тарас  малював  натхненно й упевнено. тоді поклав пензля, відступив від портрета й почав пильно роздивлятися самого себе.