Написать художній твір "як я накриваю стіл" help me !

Я дуже люблю Новий рік! Ми всією родиною завжди справлявся це свято. У цей день всі накривають на стіл, а коли хтось купує мандарини і цукерки, я одразу відчуваю, що скоро Новий рік. І радію!

Я роблю листівки з побажаннями: "Щоб вони жили щасливо в Новому році. І ніколи не хворіли". І посилаю своїм рідним. Радію, коли сама отримую листівки з вітаннями.

Мама мені шиє ошатний костюм, тому що ми з класом підемо на ялинку. Там будуть конкурси, святковий стіл та дискотека. І я весело проведу час. А вдома я вирізаю сніжинки з паперу. Вони виходять дуже гарні. Всі вони різних кольорів і різної форми. Їх я прикріплюю на віконця, і здається, що вони зараз впадуть мені на ніс і розтануть.

Ми повісили гірлянди на шафу у формі сердечка, мішуру розвісили на стіні в ; формі годинника, який показував дванадцять годин, а кульки прив'язали до люстри, на фіранках і в різних кутках кімнати. Ще ми поставили пухнасту ялинку. Прикрасили її іграшками, цукерками і ватою замість снігу. А під ялинкою я поставила іграшкового Діда Мороза та його онуку Снігурку. Кімната вийшла чарівною, наче я потрапила в новорічну казкову країну.

Я кожен день рахую, скільки часу залишилося до Нового року! Тому що в Новий рік мені подарують подарунки. І я теж зможу подарувати подарунки своїм близьким та друзям. А так само я зможу загадати бажання, у виконання яких я вірю. І сподіваюся, що вони збудуться. Я з нетерпінням чекаю Нового року!

велика вітчизняна війна… страшна війна хх століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в україні. воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. для україни ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. гоїлися рани, зростали повоєнні покоління… 65 років тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. все менше залишається учасників, ветеранів війни. честь їм і шана живим! вічна слава загиблим! хай не згасає пам’ять про героїв!

5 березня 2010 року верховної ради україни проголосувала за те, щоб 2010-й рік оголосити роком ветеранів великої вітчизняної війни 1941-1945 років.

ответ: Привіт!

1. Осяяне сонцем літнього дня місто миготіло всіма барвами.

2. Сині очі, вмиті сльозами, виблискували волошковим квітом - чисті, непорочні й по-дитячому довірливі.

3. Настояні на сизих отавах і туманах серпневі ночі дихають пахощами зрілого літа.

4. Палац, оточений величезним парком, стояв на високій горі, внизу голубіли озера й ставки, а далі мерехтів Дніпро.

5. Дівчину, високу, ставну й повногруду, облягала біля полотняна сорочка з вишитими рукавами.

6. Над морем злітали чайки, шугали в голубому мареві білими крильми, схожими на трепетні сторінки, вихоплені з якоїсь книги чи власної пам'яті.

7. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки, кучерявилася унизана оранжевими ягодами чіпка, шипшина.

8. І віхола, густа, лапата і тепла, знову насувала.

9. Сонце сідало за густо порослу золотим дроком і маслинами гору.

Я не впевнена лише на рахунок 5 і 6 речення, але дуже сподіваюся, що хоч трохи до