Мені треба стаття в газету(твір) на морально-етичну тему теми ось: 1) закони моралі- найкращі орієнтири 2)кожній людині властиво помилятия 3)єдина справжня розкіш- це розкіш спілкування 4) шанобливість- приворотне зілля, щовселяє довколишнім любов

"кожній людині властиво помилятися"

немає на світі таких людей, що не помиляються. кожен з нас у своєму житті робить хибні кроки. що ж робити, щоб помилятися якомога менше? у народі є гарне прислів'я: "розумний вчиться на чужих помилках". дуже корисно аналізувати життя та вчинки інших людей. цим ми накопичуємо досвід, яким можемо поділитися і з іншими. помилки є опорними точками у нашому житті. помиляючись, ми переосмислюємо свої вчинки, життєві цінності. часто наші помилки є переломними пунктами. отже, не слід опускти руки, якщо щось не вдається. не помиляється той, хто нічого не робить!

Уявіть собі, що ви стоїте на полонині у весняну пору. весна в горах — найдивовижніша пока року. скрізь розстеляється килим з барвистих квітів, зеленої трави та моху. поруч з ним сусідять великі камені, неживі площини, засипані уламками скель.пройшовши всього лише кілька кроків, можна зустріти цілий замет мокрого снігу. лежить він собі спокійно серед квітів, і розтане ще не скоро. таке можна побачити тільки в горах ..зі схилу гори можна охопити поглядом величезний простір. це схили сусідніх гір, зарослі лісами, долина далеко внизу, гострі піки, досі покриті снігами. навіть не віриться, що все це можна побачити двома звичайними людськими очима.а он далеко-далеко синіє маленьке гірське озерце. навколо нього неначе біле намисто - це цвітуть рододендрони, дивовижні квіти. їх можна зустріти тільки в горах, і більше ніде.загалом гірські квіти невеликі, але різних забарвлень та форм. це зірочки, дзвіночки, трубочки, круглі "сонечка" та інші форми. якщо спуститися в долину, то там не знайти й половини цього квіткового багатства.а зверху з шумом та гуркітом мчить потік гірської річки. вода в річці крижана! вона така піниста, що здається білою. насправді ж в гірській річці дуже прозора вода.потік з великими труднощами пробиває собі шлях серед каміння. ці камені можна помітити, вони визирають з води. за довгі роки річка вже відполірувати їх, і вони стали рівними, як поверхня дзеркала. не варто й пробувати плисти цією небезпечною річкою у човні.

Одного разу, одна дівчинка яка любила свого вчителя, який вже давно не ходив до школи і дівчинка вирішила його відвідати. дівчинка: добрий день вчитель вчитель: здрастуй моя улюблена учинится. дівчинка: як у вас справи учитель, ви давно не приходили в школу після курсів, ось і я вирішила вас провідати. вчитель: дякую тобі, все у мене добре, завтра заново буду вести у вас українська мова. дівчинка: ух ти, класно, ну як прийнято в гостях завжди пригощати чаєм. вчитель: добре дівчинка, йди та сідай за стіл,-сказав учитель з важкому видихом. дівчинка пішла за стіл, сіла і каже-коли ви пішли нам тільки гірше стало, до нас прийшов дуже суворий вчитель, не як ви. вчитель: угу, значить треба швидше йти на роботу. до речі, а ти які отценки отримуєш. дівчинка: погані я отценки стало отримувати коли прийшов цей учитель, трійки, іноді навіть четвірки. вчитель взахнул і сказав: гаразд, завтра вийду на роботу. вони допили чай, дівчинка одяглася і пішла додому. і подумала ось адже добре, завтра наш  учитель прийде!