Побажання учителюпотрiбно 5 побажань учителю, для газети з укр.мови , побажання не в вiршах)

1. ваш розум осяйний,мудрість і доброта яка дана від бога, ми учні ваші будемо усі ваші риси характеру прослявляти і звеличати--за   велику пряцю педагога.2.дорогі вчителі! вітаємо вас з вашим професійним святом: днем учителя. нехай вам завжди всміхається доля, дарує вам міцне здоров'я. від імені ваших учнів бажаємо вам здійснення найзаповітніших мрій, а також щоб у ваших родинах завжди панували тепло, радість та затишок. пам'ятайте, що без вас цей світ буде набагато гіршим, адже саме освітяни надію людству на подальший розвиток!   3.сьогодні ваше свято. свято скромних, але достойних людей, свято добра, мудрості та любові. бажаємо вам міцного здоров я, творчої наснаги та великого людського щастя!

4.вітаю з днем працівників освіти! бажаю вам міцного здоров'я, мужності, стриманості та великого терпіння, адже виховання та навчання ніколи не було легкою справою.

5.бажаю вам, дорогий вчителю, відчуття повноти і неповторності життя, здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення, щастя і довгої людської пам’яті!

бажаю щастя турботи   зі сторони близьких  успіхів у роботі здоров*я усього самого найкращого

Уже скоро почнеться літо. Мої плани і мрії на нього надзвичайно великі та цікаві.

По-перше, я б хотів(ла) почати займатися спортом, наприклад, аеробікою чи плаванням.

По-друге, я хочу почати вивчати нову мову, адже знання різноманітних мов ніколи не буває лишнім.

По-третє, моїм бажанням на літо було б поїхати на Чорне море. Я завжди мріяв(ла) про це, особливо після весняного карантину.

Моєю головною мрією на літо стала мета удосконалення себе як особистості. Я планую і маю бажання читати багато книг, вивчати вірші (можливо, навіть спробувати написати власі), ходити в театри та опери.

Але, звісно ж, ще одна мрія, це приділити багато уваги своїм близьким. Я сподіваюся на те, що літом я максимально часто буду проводити з ними свій вільний час.

Літо це моя найулюбленіша пора року, для здійснення своїх заповідних мрій.

Криниця

Криниця била з-під скелі, з-під каміння. Тут дальня частина скелі не закривалась землею та зелом. Здавалося, неначе якась величезна сила виперла

із землі страшенну кам'яну велич, поставивши її так, що горішня частина вистромлюючись наперед, нависала.

Каміння, товсте й тонке, лежало шарами, мовби складене людськими руками. Навскоси проти землі, вганяючись у скелю, воно йшло вниз і, здавалося, доходило аж до осередку землі. В одному місці скеля, розколовшись згори аж до низу, поставила те каміння сторч. І все те, важко і грізно нависаючи, здавалося, грюкне додолу і роздавить того необачного, що насмілиться тут бути. А воно так нависало тут сторіччя.

З-під того величезного каміння десь узялася вода, витікаючи чистою та холодною течією. Трохи одступивши від скелі, починався гайок, і верховіття

найвищих дерев було далеко нижче від скелі.

Все зробила, як вказано в завданні.