Постав питания до утра слів , визнав час вишиває, буде, ростуть, зветься, любимо

- Привіт (Т.ч.) Маринка!

- Привіт (Т.ч.) подруго! Як твої справи?

- Добре. Вчора був (М.н.) такий важкий (Н.ф.д.) день! Я так втомилася (Н.ф.д.)! Добре що сьогодні вихідний, можна відпочити. (Т.ч)

- Так, але завтра доведеться робити (Н.ф.д.) домашнє завдання знову і не буде часу вийти (м.ч.) на вулицю.

- Не сумуй (т.ч), можемо зробити (Т.ч.) декілька завдань разом. Я до Н.ф.д.) тобі з математикою, а ти мені з українською мовою. Ми з тобою впораємось! (Н.ф.д.)

- Дякую тобі подружко!

- Друзі завжди мають допомагати (М.ч.) одна одному. Звертайся (Н.ф.д.)!

Літом у селі на ганку,
Ледарь-кіт дрімає зранку.
Аж геть, гомін, ґвалт і гам,
Щось десь трапилося там.
Відкриває потихеньку,
Ліве око і близенько,
Бачить бійку двох хвальків,
Сірих грязних горобців.
“Я сміливіший за тебе,
на землі я, чи у небі,
всіх порву я мов собака”-
каже перший розбишака.
“Де тобі, я сам хоробрий,
не знайти по самий обрій
з ким зрівнятись міг би я”-
друге каже гороб’я.
Захвативши їх в охапку,
Бійці кіт поставив крапку,
Пощастило малюкам,
Розбишакам і хвалькам.
Врятувались від зубів,
Та позбулися хвостів.
Ось про що розмова, діти,
Так у світі треба жити,
Щоб тебе не за словами
цінували, а ділами.