займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питання хто? , що? , який? чий? .
в українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.за значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
ті, що співвідносяться з іменниками (відпові на питання хто? , що? )ті, що співвідносяться з прикметниками (відпові на питання який? чий? )ті, що співвідносяться з числівниками (відпові на питання скільки? котрий? ) у реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
7. установіть відповідність між реченнями та зв’язку. 1. безсполучниковий та сполучниковий підрядний; 2. безсполучниковий та сполучниковий сурядний; 3. сполучниковий сурядний та підрядний; 4. безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний. a) світ падав на бризки білої хвилі, що лилася по камінні, й хвиля блищала у густій зеленій тіні, як снопи срібла та кришталю (і. нечуй-левицький б) стояла тиха і по-своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з-під кожного куща виповзав туман, тому здавалось, що над землею коливалися два неба (м. стельмах). b) умирають майстри, залишаючи спогад, як рану, в барельєфах печалі уже їм спинилася мить; а підмайстри іще не зробились майстрами, а робота не жде, її треба робить (л. костенко). г) народи й царства мруть, міняються віки, і там, де чабани дрімали супокійно, зростають городи, киплять криваві війни, в змаганні вічному шаліє люд! (м. рильський)