1.відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.2.ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя.3.невелика пасіка була огороджена низьким тином і обставлена од півночі очеретом.4.бігла стежка в далеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.5.тягуче закашлявся грім, і об листя запорощали великі, мов боруб'яхи, краплі.6.давно закінчились обжинки, і степ соляркою пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломинкою в зубах.7.он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять пелюстки гвоздики.8.тілько сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни, та шарудять стривоженя тополі. 1.відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.(речення розповідне, неокличне, складносурядне; складається з 2 частин, сполучник сурядності - і; перша частина - односкладне, означено-особове, непоширене, неускладнене; 2 ч. - умовно двоскладне, поширене, ускладнене).і так розібрати ще 2 складносуряні речення.
Марюк-Мубариз
11.07.2022
Якби я був мером, все в моєму місті з цієї хвилини робилося б для людей, а не чиновників. Правосуддя і життя людей - головне. Також я приймав би рішення лише на благо народу і прислухався до думки більшості. Різні міністерства, від науки до охорони здоров'я, отримували б прийнятну для повноцінного життя зарплату. В лікарнях було би все необхідне, незважаючи на те, скільки це коштує. Кримінальна відповідальність не могла б бути проигнорированна лише за хабар - всі злочинці, що загрожують життю і здоров'ю людей мого міста, понесли б заслужене покарання. Я впевнений, що кожен з нас знає, як зробити своє улюблене місто найкращим!