Скласти речення простора галявина, тиша, привяла трава, шелестить, притихла берізка, шурхіт, пожовкле листя, стукіт, дощві краплини, сорока білобока, як сльози, стрекоче , кучеряві хмари, дятел, самотійний дуб, білка

Ось ми і потрапили на цю мальовничу та простору галявину, від постійного відвідування тут трішки прив'яла трава, але це завсім її непсує. Посередині галявини стоїть притихла берізка, вона здається такою витонченою та сумною. Навколо пожовкле листя, воно встелило всю землю, і здається що сам художник розілляв тут палітру з жовтогарячими красками. Ось насунуси кучеряві хмари і з'явились дощові краплинки, вони теплі та привітні, дощик вкриває рослинки і стікає по листочках наче сльози. Настала тиша, тільки листя шелеститі під тиском краплинок дощу. Зіпсував тишу дятел, влаштувавши стукіт на старому самостійному дубі, напевно робить хатинку щоб в ній могла словатись від дощу білка. Дощик зупинився і сорока білобока вирішила заспівати свою пісеньку, почувши це коник вирішив її підтримати та застрекотати разом з нею.

-Привіт, Катю!
-Привіт, Дашо!
-Як твої справи?
-Добре. А в тебе?
-Теж чудово. Уявляєш, я і мій клас їздили до Криму. Ми плавали в морі та ходили в похід на гору Аю-даг. Було весело. Ми всі добре відпочили!
-Як цікаво! А я зі своїм класом їздили до Ігроленду. Також грали в боулінг і каталися на ковзанах.
- Нічого собі! Тобі не було важко кататися на ковзанах?
-Ні, я вмію кататися на них.
-А як ти кидала м"яча? Він важкий?
-Дивлячись для кого. Я легко навчилася збивати кеглі. 
-Як це ти робила?
-Потрібно цілитися по центру і кинути м"яча як найсильніше. Але потрібно дотримуватися правил.
-Давай ми поїдемо туди в неділю разом. Збираємося біля зупинки о 11 годині дня.
 -Добре?
-Добре. До зустрічі! Бувай!
-Бувай! 
там ще можна добавити свої слова якщо мало!

Хто знання має, той мур ламає. У світі дикої природи все живе підкорюється одним і тим самим законам: основою для життя будь-якої істоти є інстинкти.Тварини, комахи, птахи народжуються з ними та передають їх своїм дітям. Але навіть ці нерозумні порівняно з людиною істоти протягом життя набувають певних знань, котрі допомагають їм не просто виживати, а жити в кращих умовах. Колись батько прочитав мені розповідь про сороку, котра, не змігши видобути воду з дна глечика, почала кидати в цей глечик камінці і робила це доти, доки вода не опинилася майже на поверхні. Що це, як не винахідливість, знання?Людство вижило й розвинулося саме завдяки знанням. Навички з мисливства, облаштування свого житла, виховання нащадків, здобуті первісною людиною, протягом тисячоліть не просто змінилися, а дуже розвинулись, розгалузились. Чи могла уявити людина середньовіччя, що за кілька століть люди вже підкорять не тільки глибини океану, а й височінь неба? В усі часи жили сміливці, котрі своїми допитливістю та сміливістю стимулювали людство до розвитку, до підкорення нових вершин. Ось, наприклад, Ікар спробував долетіти до сонця на сконструйованих ним крилах, Авіценна, який досліджував властивості різних трав, мінералів, розвивав медицину, Леонардо да Вінчі зробив неоціненний внесок до розвитку великої кількості наукових і мистецьких дисциплін. Численні винаходи таких сміливців століттями складалися в скарбницю людства, деякі з них, наприклад, колесо, журавель на криниці, звичайна голка, сьогодні здаються настільки буденними, що навіть складно уявити, що колись людство не мало таких предметів.Досвід попередніх поколінь не тільки створює основу для життя сучасного людства, але й стимулює його до розвитку вже набутих та отримання нових знань. Підкоривши воду, вогонь, повітря, атом, люди активно підкорюють космос, земні глибини, поглиблюють знання з фундаментальних дисциплін. Протягом усього життя людство навчається й використовує набуті знання, передає їх наступним поколінням, тим самим змінюючи світ і самих себе.