Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні. 1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Масленко2. Над обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс).3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький).4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський).5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко).6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко).7. І потім сміючись вдарила палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна курява окутала нас (О. Гончар).8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

Украинская мова

Ответить

Ответы

ldfenix87

03.04.2020

Людське життя.. .Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. .усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні. 1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Масленко2. Над обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс).3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький).4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський).5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко).6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко).7. І потім сміючись вдарила палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна курява окутала нас (О. Гончар).8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).