Продовжте висловлену журналістами думку: праця над

праця над словом працює

    федір манайло, автор картини "золота осінь", - народний художник україни. народися і жив на закарпатті.  картини митця - це мальовнича  візитна картка карпат.      на  цій картині зображена осінь. на пожовклій траві стоять сільські хатинки. на сонних берегах височіють білокорі берізки з золотавими кронами. ліворуч - дерева вогненно-червоні, а праворуч ще  зелені.  неподалік  протікає  тиха  річка. позаду стоїть гора. вона не мов зливається з небом. така погода дає відчуття спокою. хочеться просто милуватися краєвидом з картини і спострерігати за красою життя. 

Взято з одної довідки, пам'фред, як робили виставу і читали цю суперечку і вібповід українця була аргументована цим листом. популярному перемишльському поету павлові петровичу подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “приїздіть, павле петровичу, — писав поважний правитель підгорецького повіту полікарп пантелеймонович паскевич, — погостюєте, повеселитеся”. павло петрович поспішив, прибувши першим поїздом. підгорецький палац паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. потім під’їхали поважні персони — приятелі паскевичі посадили павла петровича поряд панночки — премилої поліпи полікарпівни. поговорили про політику, погоду. павло петрович прочитав підібрані пречудові поезії. поліна полікарпівна пограла прекрасні полонези понятовського, прелюдії пуччіні. поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. прийшла пора — попросили пообідати. поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, і, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. почувши приємну повноту, павло петрович подумав про панночку. поліна полікарпівна попросила прогулятися підгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. походили, погуляли порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. повітря п’янило принадними пахощами. побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем платаном. посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати