№реченя в майбутноьму часу за мотивами картини лешенка пидемо пид квитами полетимо над квитами

  відношенням до інших предметів, дії чи обставин (липовий чай, срібна ложка, ранкова зарядка). ●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, оленчина книжка, шевченкові поезії). ●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”). учні мають уміти: -визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться); -визначати морфологічні ознаки прикметників; -визначати синтаксичну роль в реченні; -знаходити в  реченні   прикметники певної групи; -орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників; -уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів). дидактичний матеріал: №1. прочитайте текст. чи знайомі ви з автором оповідання? з якими творами цього автора ви вже ознайомились? чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. до якої групи за значенням належать ці прикметники? який тип мовлення застосований у цьому уривку? чому?     по цім боці дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів.   товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима.   подорожні щойно викупались. рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж. (уривок із оповідання м. коцюбинського «помстився». коцюбинський м. твори: в 2 т. – к.: наукова думка, 1988.-т1.) прогнозована відповідь учня: учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «ялинка».  

Тема: складнопідрядні речення

Бачимо, що в середині двох головних реченнь, є інше речення, яке називають складнопідрядним реченням, у нашому випадку, воно ще й сполучникове (сполучник "що") ("що купується") тому у першому головному реченні ми можемо виділити підмет - зміни , присудок - приводять, далі сполучник "що" (яке по суті з'єднує перше головне речення із підрядним). Також можемо ще сказати, що слово "що" - продукція, яка купується - присудок в цьому підрядному реченні. Далі, коли підрядне речення закінчилось ми знову виділяємо комою, для того щоб показати, де кінець. Далі 2-е головне речення підмет попит, присудок називають

Надіюсь, що до з відповіддю^^