Напишіть, будь ласка, план до тексту "ікона"

1.Бабусина ікона за полою. 2. Невдала спроба. 3. У «канадця» Павлуші Ханенка. 4. На сувенір з рідної України не згодиться. 5. Розмова братів. 6. Передсмертне напуття.

Тарас Григорович Шевченко залишив після себе понад тисячу самих різноманітних творів. І він є не тільки дуже видатним поетом чи прозаїком, але і драматургом, художником, мислителем. Насправді геній українського Кобзаря надзвичайно різноманітний. Більшість людей знають, чо він писав вірші. Але він створив 9 повістей та багато драматичних творів. Але найбільше він прославився завдяки “Кобзареві”. Найважливішою рисою творчості Т.Шевченка є його надзвичайна волелюбність. Найвизначніші його твори – це спів про свободу та уславлення незалежності. В його творах часто зустрічається слово “свобода” з яскравими епітетами. Улюблений герой поета – це народний витязь або запорізький козак. Дуже часто зустрічається і гайдамака-повстанець, який виступає як поборник рідного краю. Читаючи твори Великого Кобзаря, можна зрозуміти, що більшість із них спрямована проти свавілля царської влади та проти кріпосницького права. Його часто називають не інакше як революціонером літературної форми. Т.Г.Шевченко відігравав дуже важливу роль у тому, щоб домогтися об’єднання прогресивних сил всього українського народу. У своїх творах поет зображує дійсність, але водночас оспівує і героїчне минуле рідного народу. Окрім того, творчість Кобзаря пов’язана з становленням української мови. Йому вдалося майже неможливе – вивести свою рідну мову на всесвітній рівень. В часи, коли жив Т.Шевченко, панувала така ідеологія, яка примушувала багатьох видатних людей замовкати назавжди. Любе правдиве слово переслідувалося, панувала офіційна брехня. Але Кобзар не боявся оспівувати свободу, тому що знав: слово невмируще і воно живе своєю правдою.

Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці.  Саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. А діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. Вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя. Чи можливо про кохання писати з гумором? Здається, серйозне почуття потребує так само серйозних засобів вираження. Однак Валентин Чемерис доводить своїм читачам, що історія кохання може мати й гумористичний «супровід». Усе тому, що герої його повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» — люди дуже молоді й життєрадісні. їм немає коли сумувати — вони сповнені оптимізму, що не дозволяє опускати рук навіть у безнадійних ситуаціях. Слід пам’ятати, що сміх буває різний. Валентин Чемерис віддає перевагу гумору. Письменник по-доброму сміється з окремих рис людських характерів та явищ дійсності. Окрім гумору, у повісті іноді трапляється легка іронія — прихована насмішка. Важливим засобом художньої організації твору Валентина Чемериса є пародія. Вона використовується автором для посилення комічного ефекту — за рахунок залучення рис інших творів, але в навмисне зміненій формі.Найбільш виправданим є засіб пародії в розповіді про дуель, що її влаштували підлітки. Ніби між іншим, письменник згадує відомі літературні твори, у яких зображено дуельні поєдинки. У його героїв теж усе як треба: є дуелянти й секунданти, однак розв’язка дуелі має виразно анекдотичний характер. У своїх художніх пошуках Валентин Чемерис спирається головним чином на народні традиції гумору, зокрема анекдоту. Чого лише варта ситуація, у якій розумна дівчина використовує обох своїх залицяльників, змушуючи їх замість себе виконувати господарську роботу! Як анекдотичний персонаж виглядає сільський міліціонер Грицько Причепа, у якого в кобурі замість пістолета — хліб і помідори. Гумор не тільки не заважає автору розкрити тему першого кохання, але й сповнює читачів щирою надією, що юні закохані з Великих Чапель будуть щасливим .