Написати твір опис про лева.9-10 реченнь

Лев — один з найвідоміших тварин у світі, що з давніх пір отримав в безроздільне користування титул «цар звірів». Серед котячих, конкурувати з ним у розмірах може тільки тайговий тигр. Довжина тіла лева досягає в довжину трохи менше 2,5 метрів, без урахування хвоста, при середній масі близько 200 кг. Незважаючи на настільки великі габарити, звір дуже спритний і прекрасно бігає.

Лев має досить велику, по відношенню до тіла, голову, з дещо витягнутою мордою. Лапи невисокі, сильні, з кігтями на пальцях. Відмінності в розмірах самців і самок значні, до того ж, чоловічих особин можна легко відрізнити за надзвичайно розвиненою гривою, що покриває шию, плечі і груди, яка у самок відсутня. Шерсть на тілі лева коротка, буро- жовта. Винятком є ​​грива, що пофарбована значно темніше.

Спонукальні:
Хай доля матері всміхнеться і рушником застеле слід.
Давайте ставитися до хлібу завжди з шаною і повагою.
Щодня чистіть зуби до сніданку і після вечері.
Любіть Україну всією душею.
Будь обережним на воді.

Окличні:
Народ мій завжди буде!
Яка благодать!
Так вона ж відмінниця!
Шуміть, сади, роди зерно, земля!
Прекрасне сьогодні море!
Привіт вам, Карпатські гори, і вам, сріблясті річки!

Запитання:
Як провели зиму?
Як звати твою сестру?
Що спонукало тебе почати слухати рок?
Що ти можеш сказати про своїх однокласників?
Як довго ти будеш мовчати?

 В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.

  Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:

- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.

Чирик відповів:

- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.

Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.

   За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.

  З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.