Хто любить, той легко вчить(напишiть невеликий твiр на цю тему(6-8 речень)

Всі спершу важко вчитися , всі ми це знаємо. але якщо захотіти можна все.тому треба любити навчання як свою матір . і ось тому я просвічую свій шлях знанням і всі його просвічували і просвічуюють. ось тому є такий вислів :"хто любить,той легко вчиться".

Відповідь:

1. безвісти, навшпиньки, звисока.

2.абикуди, щоправда, звечора

3.Щовечора дівчинонька по садочку ходить.

4.казна-коли, як-от, хоч-не-хоч

5.по-латині, по-дитячому, по-свійськи

6.рано-вранці, сила-силенна, зроду-віку

7.хтозна-куди, тет-а-тет, ледь-ледь

8.неждано-негадано, по-твоєму, коли-не-коли

9.Поїхали спочатку в перше село, потім - далі.

10.З верху гори відкривався чудовий краєвид.

11.подарував на пам"ять фото; покладався на пам"ять

12.зал на багато місць; розтягнеться на багато років

13.звисока, повсякчас, назавжди

Пояснення:

1. Хрущі гули в тополях, і було тихо-тихо, як буває тільки надвечір, коли замовкнуть звуки дня.

2. Ой три шляхи широкі докупи зійшлися.

3. Темрява раз-у-раз змінювалась блакитними потужними спалахами, що охоплювали на мить собою все.

4. Вокзальна будівля, видима з усіх усюдів, красувалася на своєму місці.

5. Веселі води, що перед годиною були ще снігом, бігли додолу по рівчаках, з камінця на камінчик.

Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком.
Через два дефіси пишуться прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього.
Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом: в різні боки — врізнобіч, обома руками — обіруч, на швидку руку — нашвидкуруч, на самий перед — насамперед, має бути — мабуть, натщесерце, споконвіку, чимскоріш, чимдуж, чимдалі, чимраз, якраз.