Твір опис бабусі чи мами або тата на вибір 5-12 речень

  Моя сімя необійдеться без моєї бабусі вона найкраща в світі бабуся, яка тільки є на світі.Вона працьовита, добра, щира та віддана.
  Моя люба бабуся має злегка посивіве волосся, кирпатий ніс, сірі очі та наче розквітша троянда губи. Вона невисокого зросту, навіть трішки кульгає, має вузенькі плечі та ніжні, турботливі руки. Цими руками готувалися безліч шедеврів та делікатесів, які я встигла покуштувати.
  Бабуся - це наче друга мама, такаж ніжна чутлива та турботлива вона оберіг для кожною сімї потрібно любити і цінувати її, у кожного є своя бабуся, але моя найкраща!

Одного разу Олена вирішила відвідати місцевий ресторан, і випадково зустріла свого колишнього однокласника з яким ще товаришувала у школі.

— Привіт, Петро! Як довго ми не бачились!

— Доброго дня, Олено. Дуже несподівано тебе тут зустріти.

— Ми так давно не зустрічались. Може приєднаєшься до мене? Поспілкуємося, зіставиш мені компанію.

—Звісно, я не проти. Цілих 10 років не бачилися!

— А куди ж ти пропав на такий довгий час?

— Я багато мандрував по різним країнам, намагався десь влаштуватися, аби підзаробити. Але, все-таки вирішив повернутися додому, бо тут наймиліше.

— В яких країнах побував?

— По всій Європі. Знаєш, це була моя справжня мрія ще з дитинства. Я дуже радий, що мені вдалося це втілити. А в тебе як з кар'єрою?

— У мене все чудово. Як я і хотіла, тепер власниця готелю у центрі міста. Звісно, цього було нелегко досягти, але в мене все вдалося.

— А сім'ю свою маєш?

— Так. П'ять років тому вийшла заміж за іноземця з Італії. І вже у нас є донечка, якій тиждень тому виповнилося чотири рочки. А в тебе як?

— У мене, теж, є сім'я. Три роки тому одружився, маю двійнят - хлопчик та дівчинка.

— Знаєш, стільки часу минуло. Як гадаєш, може організувати зустріч однокласників? Я так сумую за ними.

— Це чудова ідея. Я вважаю, що ми можемо все влаштувати.

— Може зустрінемось завтра, я знайду зв'язок з іншими, а далі все обговоримо.

— Добре. Я дуже радий, що тебе зустрів, чудового тобі дня!

— Я теж, і тобі. До зустрічі!

Г: - Привіт, Марічко! 

М: - Й тобі привіт, Ганнусю! Як же я рада тебе бачити! 

Г: -Так, де б ми ще зустрілися, якби не в цій крамниці. 

М: - Та й не кажи. Дивно це, в школі були найкращі подруги, а вже майже п'ятнадцять років як не бачилися, хоч і обіцяти під час випускного вечора телеіонувати одна одній. Як ти? Як справи? Я чула ти заміж вийшла. 

Г: - Та це вже було 12 років тому. А зараз в мене вже двоє синів, одному 3 роки, другому дев'ять. А чи є сім'я в тебе?

М: - В мене лише дванадцятирічна донька.

Г: - А чоловіка хіба не було?

М: - Був, але покинув нас, вибач, не хочу про це згадувати.

 Г: - Вибач, будь ласка. Я не знала. 

М: - Нічого. все вже в минулому.  А де ти працюєш? 

Г: - Як і мріяла, я лікар-педіатр в районній лікарні.

М: - Яка ти молодець, пішла все ж таки до своєї мрії, а я пам'ятаю й зараз як в одинадцятому класі ти постійно вагалася, чи вийде з тебе гарний лікар чи ні. А я ось працюю вчителькою англійської мови в школі. 

Г: - Але ж ти мріяла бути перекладачем?! 

М: - Та що з того, то було дуже давно. Не вийшло в мене, ось і все.

Г: - Зрозуміло. а когось з наших бачила?  

М: - Бачила нещодавно Павла, пам'ятаєш, він тобі страшенно подобався в старших класах? 

Г:- Не нагадуй, в нього була половина з дівчат нашого класа закохана, а в нього вже тоді дівчина була, не пам'ятаю вже як її звали.

М: - Її звали Ірина, вона за нього заміж вийшла. В них все добре.

Г: - Звідки знаєш?

М: - Кажу ж, бачила Павла нещодавна. Питав до речі про тебе, сказала, що не бачились давно, він здивувався дуже. 

Г: - Зрозуміло. А я дуже часто згадую наш клас, як ми з тобою сиділи на першій парті й всеодно непомітно списували контрольні, пам'ятаю що сми завжди сміялися, т постійно жартувала, за що вчитель фізики часто виганяв нас з класу.

М: - Я теж це пам'ятаю, а особливо як ми кілька разів усім класам втікали з уроків. Шкода зараз класного керівника, що так мучився з нами.

Г: - Так, Валерій Миколайович гарний був вчитель і людина теж гарна, завжди нас розумів, до Я чула, він усе ще працює?

М: - Так, ми з ним працюємо в одній і тій ж школі.

Г: - Зрозуміло. Вибач, Марічко, мені вже бігти треба. Була рада тебе побачити. Буду рада зустрітися ще. Ось мій номер та адреса, сподіваюсь ти зателефонуєш, або прийдеш в гості.

М: - неодмінно, бувай!

Г: - Не кажи бувай, бо так ми п'ятнадцять років тому сказали одна одній на випускному вечорі. Тож до зустрічі!

М: - Звісно. До зустрічі! 

Вибач, нічого кращого не можу придумати) 

 Г: та М: репліки за іменами дівчат щоб не заплутатися коли складала діалог, М - Марічка, Г - Ганнуся