1. зробити синтаксичний розбір речення багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно

Багряне (ОЗНАЧЕННЯ) сонце (ПІДМЕТ) сутінню (ДОДАТОК) лісною (ОЗНАЧЕННЯ) у просвіт (ОБСТАВИНА)  хмар (ДОДАТОК) показує (ПРИСУДОК) кіно (ДОДАТОК), і десь (ОБСТАВИНА) на пні (ОБСТАВИНА) під сивою(ОЗНАЧЕННЯ) сосною (ДОДАТОК) ведмеді (ПІДМЕТ) забивають (ПРИСУДОК) доміно (ДОДАТОК)
Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складносурядне, складається з двох простих речень, з'єднаних сурядним єднальним сполучником і.
перше речення - розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Друге речення - розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

Україна. Вільна і незалежна країна. Це держава в якій народжувалися і творили письменники, винахідники, учені. Скільки великих відкриттів було зроблено українцями в співпраці із різними Європейськими країнами.

Демократичні принципи та етапи розвитку моєї країни повністю відповідають нормам Європейської "комісії" - це звучить дуже офіційно, справді? Простіше кажучи, моя країна знаходиться на високому рівні розвитку, що в який раз, підтверджує те, що Україна - частина Європи. Не все в моїй країні ідеальне, про політику я взагалі мовчу, але тут живуть справжні, чесні (крім політиків) та енергійні люди, які кожного дня піднімають державу все вище і вище по сходинкам до нових цілей та вдосконалення. Є безліч інших доказів того, що Україна має повне право на почесне місце серед країн ЄС.

Я живу в Україні і я її майбутнє, яке кожного дня змінюю її на краще. Україна - частина Європи.

Життя - мить, та іноді ми губимось в очікуванні, не звертаючи увагу на плин часу. Найпомітніший він тоді, коли довго чекаєш, коли якийсь момент має змінити все, коли, затримавши дихання, сподіваєшся на краще... І тоді ми по-справжньому відчуваємо кожен рух стрілки годинника. Щосекунди здається, що час настав, але він маленькою змійкою оминає нас, змушуючи чекати ще. Ми залишаємось дал гати, чекати, коли ця вічність дозволить піти, коли годинник покаже правильну годину, залишаємось сам на сам з часом. Вічність, яка минає, але про яку ми забудемо потім, коли життя знову набере швидкість. Озирнемось і не помітимо ті години-вічності, поки знову не настане час очікування.